Нічна тривога в Києві 24 вересня тривала майже 9 годин, а причиною її затяжного характеру стала не швидкість ворожих дронів, а їхня кількість. За словами експерта Павла Лакійчука, Росія нарощує застосування реактивних Гераней-5, створюючи для української ППО проблему масованого одночасного нальоту
У Києві повітряні тривоги вже тривають майже 9 годин, що близько до антирекорду тривалості. Логічно, що причина настільки довгої небезпеки - не швидкість ворожих засобів ураження, а їхня кількість. Тобто Росія суттєво наростила застосування реактивних дронів типу "Герань-5" і буде продовжувати тероризувати українців, намагаючись похитнути тил і змінюючи звичний стан речей в тилу.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат попередив, що 24 вересня в Україні може бути більше повітряних тривог, ніж зазвичай. Як протидіяти небезпеці і чи можливо це зробити у короткий проміжок часу розповів керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук у етері Київ 24. За словами експерта, боротьба з реактивними дронами вимагає комплексного підходу, адже такі цілі - швидкісні та висотні, на відміну від малопомітних і низьколетючих "Шахедів" мають різні рішення. Для протидії, за його словами, потрібен весь спектр засобів - від авіації до ПЗРК.
"Реактивні дрони, хоча це дешеві крилаті ракети за функцією, це висотні, швидкісні повітряні цілі. Зовсім інший сегмент. Тобто поки ми прикриваємо один ярус від противника в один спосіб, зараз загроза зростає в інший спосіб", - пояснив Лакійчук.
Він зазначив, що складність навіть не в тому, що реактивний дрон важче збити, ніж звичайну крилату ракету, а в тому, що кількість повітряних цілей зросла з десятків до сотень одночасно, тоді як засобів перехоплення бракує.
"Коли повітряних цілей стає сотні і коли вони працюють нон стоп, просто ракет на них не вистачає. Якщо б реактивних Шахедів було б стільки, скільки тих крилатих ракет, їх збивали б зенітно-ракетними комплексами і нашою авіацією", - зауважив Лакійчук.
Експерт додав, що першою лінією протидії залишається авіація з ракетами "повітря-повітря", зокрема AIM-9 Sidewinder, а також ПЗРК і зенітно-ракетні комплекси малого й середнього радіусу дії. За його словами, саме тому Україна на міжнародних форматах на кшталт "Рамштайну" просить партнерів не лише про протибалістичні ракети, а й про боєприпаси класу "повітря-повітря".

Лакійчук зазначив, що фінансові можливості Росії дають змогу нарощувати виробничі потужності для збирання дронів, і навів приклад підземних сховищ в Алабузі та інших майданчиків, зокрема на базі Калашниковського концерну. Водночас, за його словами, новіші модифікації дронів дедалі більше залежать від іноземних комплектуючих, які постачають Китай, Іран та Північна Корея.
"Питання нарощування відбулося, коли вони визначилися з конкретною конфігурацією і спроможністю вже поставити на потік. Але цей же новий Шахед він ще більше залежний від західних дорожчих іноземних комплектуючих", - наголосив експерт.
Лакійчук спрогнозував, що якщо українська оборона зосередиться на висотних цілях, ворог може повернутися до низьколетючих дронів або застосувати системи наведення на штучному інтелекті без прив'язки до оператора. За його словами, кожен наступний крок технологічного протистояння обходиться дорожче за попередній, і універсального рішення для захисту неба не існує - потрібен комплекс різних засобів одночасно.
Раніше Інформатор повідомляв, що через російський обстріл у киян може зникати інтернет - унаслідок атаки 23 вересня пошкоджено обладнання дата-центрів, і провайдери "Павутина" та Utels попередили абонентів про можливі перебої в мережі. Також ми писали, що у фармкомпанії "Дарниця" підтвердили приліт по заводу в Дарницькому районі Києва 23 вересня - серед працівників загиблих немає, хоча компанія не розкрила масштаби пошкоджень. Крім того, Інформатор писав, що президент розповів про відсоток збитих балістичних ракет 24 вересня - за словами Володимира Зеленського, під час нічної атаки вдалося перехопити 60% балістичних цілей, хоча раніше цього року бували ночі з майже нульовою ефективністю через дефіцит ракет.