Киянка судиться з ПриватБанком через 93 613 гривень кредиту, який виник через шахраїв - яким було рішення

Клієнтка ПриватБанку запевняє, що списання коштів з її карткових рахунків відбулося не за її волею, а внаслідок шахрайських дій третіх осіб

Кредит
Клієнтка ПриватБанку відмовляється закривати кредитну заборгованість у розмірі 93 613 гривень, яка виникла через шахраїв

ПриватБанк змушує клієнтку закрити кредитну заборгованість у розмірі 93 613 гривень. Однак вона відмовляється, адже борг виник через шахраїв. Про це йдеться у рішенні Голосіївського районного суду Києва, опублікованому 7 травня 2025 року. 

20 січня 2020 року жінка ознайомилась з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту. 20 січня 2020 року вона підписала власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодила наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50 тисяч гривень (пункт 1.2. договору); тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; строк кредитування: 20 місяців з пролонгацією (пункт 1.2. договору); процентна ставка, відсотків річних: 43,2% (пункт 1.3 договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати шляхом кредитного ліміту (пункт 1.4. договору); розмір мінімального обов'язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 гривень, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 гривень, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (пункт 1.4. договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (пункт 1.5. та підпункт 2.1.1.2.12. договору). В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 40,8% річних та збільшено кредитний ліміт до 75 тисяч гривень. Клієнтка користувалась кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинила надавати своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості громадянка станом на 24 листопада 2024 року має заборгованість у сумі 93 613 гривень, яка складається з наступного: 74 817 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 18 796 гривень - заборгованість за простроченими відсотками.

27 березня 2025 року від жінки до суду надійшов відклик, в якому остання не визнає позовні вимоги та зазначає, що кредитними коштами заволоділи невідомі особи. Клієнтка зверталась до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення, про що були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Списання коштів з її карткових рахунків відбулося не за її волею, а внаслідок шахрайських дій третіх осіб, відтак вона не повинна нести відповідальності за такі операції. У задоволенні позовних вимог просила відмовити повністю.

Розгляд справи 

Доводи жінки у відклику про те, що 18 квітня 2024 року їй зателефонували невстановлені особи, які представились працівниками банку, та зловживаючи довірою, заволоділи коштами, здійснивши підвищення ліміту картки та зняли кошти на суму 74 882 гривень у зв'язку з чим повідомила АТ КБ «ПриватБанк» про шахрайські дії та звернулась до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, суд не бере до уваги. Відповідно до витягу з ЄРДР, 25 квітня 2024 року вона дійсно звернулась до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме, несанкціоноване заволодіння її коштами у розмірі 74 882 гривень, яку зареєстрували за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України та було відкрито кримінальне провадження.

Однак, сама наявність кримінального провадження не може свідчити, з огляду на презумпцію невинуватості, про вчинення злочину щодо особи до винесення вироку, яким такі обставини будуть встановлені, такої правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 10 квітня 2019 року у справі №144/287/17-ц провадження №61-31835св18 та від 10 квітня 2019 року справа №524/3 979/16-ц провадження №61- 20290св18, де стороною у справі є АТ КБ «ПриватБанк» стосовно застосування Умов та правил надання банківських послуг. Також жінка не надала і доказів стосовно просування досудового розслідування стосовно вказаного кримінального провадження або у разі затягування такого процесу, не зверталась зі скаргою на бездіяльність слідчого. Мало того, обґрунтовуючи підстави відклику, вона зазначила, що «18 квітня 2024 року, перебуваючи за адресою: м. Київ, ст. м. Святошин, їй на телефон зателефонувала невідома особа, яка представилась працівником ПриватБанку, шляхом зловживання довірою дізналась код-повідомлення з цифрами, яке їй надійшло та після чого з карти ПриватБанк були зняті кошти в розмірі 74 882 гривень».

"Таким чином, відповідачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, зокрема, збільшувати кредитний ліміт та знімати кредитні кошти. Своєю чергою, банк діяв в межах закону та договору", - вказується у матеріалах справи. 

Яким було рішення суду?

Суд задовольнив позов ПриватБанку. З жінки на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» стягнуть заборгованість за кредитним договором № б/н від 20 січня 2020 року у розмірі 93 613 гривень.

"Суд не встановив в діях банку вини щодо неналежного виконання зобов'язань з обслуговування рахунку та надання банківських послуг, також відсутній взаємний зв'язок між діями банку та наслідками, що настали для відповідачки, а тому на переконання суду саме відповідачка несе відповідальність за вказані операції та виникнення заборгованості на її картковому рахунку. Таким чином, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором № б/н від 20 січня 2020 року у розмірі 93 613 гривень", - наголосив суд. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube