Чоловік вказує, що 23.09.2024 року при укладенні між ним та банком договору про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, не знайомився повністю з її змістом через нечитабельність тексту
ПриватБанк вимагає чоловіка закрити кредитну заборгованість у розмірі 107 541 гривні. Однак він вимагає визнати кредитний договір недійсним. Про це йдеться у рішенні Холодногірського районного суду Харкова, опублікованому 14 травня 2025 року.
Чоловік звернувся до ПриватБанку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 23.09.2014 року. Він підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку», що викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а клієнт кредит та відсотки за кредитом не сплачує, у зв'язку з чим банк звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з нього на користь банку заборгованість у розмірі 107 541 гривні.
10.07.2024 року чоловік подав зустрічну позовну заяву до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», у якій просить суд визнати недійсним договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви від 23.09.2014 року про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку. В обґрунтування зустрічного позову посилався на те, що 23.09.2024 року при укладенні між ним та банком договору про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, не знайомився повністю з її змістом через нечитабельність тексту. Умови та правила надання банківських послуг не погоджував та не підписував. В анкеті-заяві процентна ставка не зазначена. Отже, сторони не обумовили у письмовому вигляді ціну договору, проценти за користування кредитними коштами, відповідальність за порушення договірних зобов'язань, строк повернення кредиту. Вказує, що отримані у вересні кошти станом на 31.12.2014 року банку повернув. При цьому за період з 31.12.2014 року по травень 2019 року отримував від банку кошти та повертав їх у більшому обсязі, вважаючи що повертає з процентами, розмір яких не був узгоджений, посилаючись на відповідний розрахунок. Вважає, що за період часу з 31.12.2014 року по 06.05.2019 року банк безпідставно отримав кошти у розмірі 39 040 гривень. Попри відсутність боргу перед банком, у лютому 2019 року отримав лист-вимогу про погашення боргу за кредитним договором. Оскільки йому було не зрозуміло про який договір йдеться, він звернувся до банку про надання копії цього договору, проте йому відмовили. За таких обставин вважає, що зобов'язаний був повертати банку лише тіло кредиту суму, яку фактично отримав у борг, а банк має повернути безпідставно отримані кошти.
Суд відмовив у задоволенні позову. У чоловіка відсутня заборгованість за поточним тілом кредиту, за нарахованими відсотками, а також по пені та комісії.
"Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, у відповідача відсутня заборгованість - за поточним тілом кредиту, за нарахованими відсотками, а також по пені та комісії. Заборгованість за простроченим тілом кредиту вказана у розмірі 88 509 гривень. Проте, суд виходить з того, що заборгованість за поточним тілом кредиту та заборгованість за простроченим тілом кредиту співвідносяться як загальне й окреме. Тому, суду не доведено позивачем правомірність стягнення простроченого тіла кредиту у вказаному розмірі за відсутності в цілому заборгованості за поточним тілом кредиту. При цьому відсотки, які повинні були нараховуватися за користування кредитними коштами відсутні, що теж свідчить про відсутність заборгованості за тілом (поточним тілом) кредиту. Тому, позов в частині стягнення простроченого тіла кредиту за відсутності в цілому заборгованості за поточним тілом кредиту не підлягає задоволенню. Зважаючи на усе викладене та враховуючи відсутність у відповідача заборгованості за основним кредитним зобов'язанням (поточним тілом кредиту), а так само відсутність заборгованості за відсотками, суд вважає, що первісний позов задоволенню не підлягає. Оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог по суті, питання щодо застосування строків позовної давності судом не вирішується. Чоловік у зустрічному позові просив про визнання недійсним кредитного договору, посилаючись як на підставу позову на те, що підписавши анкету-заяву у банку він не був ознайомлений з умовами кредитування. Таким чином, вимога зустрічної позовної заяви про визнання договору недійсним не відповідає належному способу захисту у вказаній справі. Обрання позивачем за зустрічною позовною заявою неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі № 916/3156/17", - наголосив суд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.