Пекін не допустить спроб відокремити Тайвань і позиціонує себе як силу стабільності
У Пекіні стартував головний безпековий форум Сяншань, який відкрив міністр оборони КНР Дон Цзюнь. У своїй промові він повторив попередження щодо "зовнішнього втручання" у питання Тайваню та різко розкритикував "гегемонію" і "булінг" - натяк на політику Вашингтона.
Як повідомляє Вloomberg, китайський посадовець наголосив, що Пекін не допустить спроб відокремити Тайвань і позиціює себе як силу стабільності.
"Ми маємо пам’ятати історичні уроки, бачити нав’язування гегемонії й протистояти йому. Жодні сепаратистські спроби здобути незалежність для Тайваню не досягнуть успіху", - заявив Дон.
У виступі пролунали відомі меседжі, спрямовані на мобілізацію підтримки серед країн, що розвиваються. Міністр запросив іноземні держави направляти військових на навчання в Китай і підкреслив прагнення до багатосторонньої системи безпеки.
На фоні форуму згадувалися недавні демонстрації військової сили Китаю. Так, на параді у Пекіні Сі Цзіньпін стояв поруч із Путіним та Кім Чен Ином, спостерігаючи за сучасними ракетами, здатними досягти континентальної частини США.
Дон також торкнувся теми Південно-Китайського моря, де останнім часом зросла напруга після інциденту з філіппінськими суднами. Він пообіцяв прискорити консультації щодо кодексу поведінки в акваторії та розкритикував "свободу навігації", яку відстоюють США та їхні союзники, назвавши її порушенням міжнародних норм.
У заході беруть участь представники більш ніж 100 країн, серед яких В’єтнам, Сінгапур, Росія, Франція, Нігерія та Бразилія. Від США присутній військовий аташе у Пекіні, який представляє Міністерство оборони.
Зустріч Володимира Путіна в Китаї, яку Кремль охрестив "проривом", завершилася без угод щодо "Сили Сибіру-2". Пекін офіційно не підтвердив жодних контрактів і в приватних коментарях визнає, що інтересу до проєкту майже немає.
Головні проблеми - відсутність у "Газпрому" вільних обсягів газу, ціна, яку Китай хоче нижче російських внутрішніх тарифів, та відсутність фінансування. Вартість будівництва оцінюють у $55 млрд, і все навантаження лягає на Москву.
Аналітики нагадують, що із 2019 року існує лише меморандум без реальних контрактів. Для Китаю проєкт збитковий і непотрібний, адже країна відкриває власні родовища. Фактично "Сила Сибіру-2" перетворилася на пропагандистський символ, а не на економічний проєкт.