Між системами спілкування тварин і людей є багато спільного
На рубежі XX століття відомий кінь на прізвисько Розумний Ганс відвідав Німеччину. Кінь приголомшив натовп, коли його дресирувальник продемонстрував нібито здатність тварини розуміти німецьку мову, визначати час і навіть вирішувати математичні задачі. Втім пізніше дослідники зясували. що це було чисте шахрайство. Виявилося, що кінь насправді просто реагував на підказки свого дресирувальника і не розумів людську мову та не рахував, пише LiveScience.
Сьогодні дослідники все ще перевіряють межі здатності тварин розуміти людей. Втім, приклад Розумного Ганса показує, наскільки складним може бути це завдання. Дослідження мови тварин за участю приматів, птахів, дельфінів тощо процвітали в 1960-х і 1970-х роках, але скептики критикувли їх, мовляв, тварини лише копіюють людей - і не більше.
Хоча багато тварин вправно вловлюють контекстні підказки, такі як мова тіла та тон голосу, менш зрозуміло, чи розуміють вони значення слів або більш складні особливості мови, такі як граматика. Але сьогодні дослідження починають припускати, що після навчання деякі тварини можуть розуміти певні особливості звучання людської мови й значення певних слів.
Професор еволюційної антропології Саймон В. Таунсенд, переконаний, що між системами спілкування тварин і людей - є багато спільного.
Один із найвідоміших експериментів з мовою тварин включає Коко, самку західної рівнинної горили, яка навчилася модифікованій американській мові жестів. Коко, яка померла в 2018 році, могла використовувати близько тисячі знаків і відповідала понад двома тисячами слів розмовною англійською.
Проте Коко ніколи вільно не володіла мовою жестів, а посередниками між нею та людьми завжди були її тренери, які й інтерпретували те, що тварина "говорить".
За словами порівняльного психолога та лінгвіста Майкла Томаселло, титул найдосконаліших мовних навичок у приматів належить Канзі, самцю бонобо, який жив з 1980 по 2025 рік. Канзі спілкувався за допомогою клавіатури з двома сотнями символів, які примат добре розумів.
Канзі використовував символи для імен людей, звичайних предметів, дій і місць, а також мав вокалізацію для слів "так" і "ні". Тобто примат навчився символічного спілкування, яке є особливістю комунікаційної системи іншого виду.
"Людська мова складніша за використання символів. Вона передбачає об’єднання цих символів у більші структури для створення значення - це називається синтаксисом. Якби Канзі зрозумів синтаксис, це означало б глибше розуміння наших комунікаційних систем", - пояснили дослідники.
Канзі теж трохи розумів розмовну англійську. У дослідженні 1993 року вчені виявили, що коли бонобо слухав абсолютно нові речення, він міг виконати запропоноване завдання приблизно три рази з чотирьох, перевершуючи 2,5-річну дитину.
Більшість тварин не мають жодних еволюційних причин піклуватися про людську мову. Але собаки, які живуть поруч з людьми щонайменше 14 тисяч років, мають особливу мотивацію слухати своїх господарів і реагувати належним чином.
Собаки добре налаштовані на специфічні звуки та тони голосу, які використовують для спілкування люди. Насправді собаки виявляють інтерес до людських голосів і жестів уже у віці 8 тижнів. Собаки настільки звикли до людських голосів, що можуть визначити, коли мова була спотворена.
Дослідження ж нейронауки навіть припускають, що собаки мають власні уявлення про слова, що говорить про глибше розуміння мови, схоже на людське. Деякі собаки можуть навіть зрозуміти базову граматику.
Одним з таких був пес Чейзер, бордер-коллі, відомий як найрозумніший песик у світі. Він вивчив понад тисячу слів. Згідно з дослідженням 2011 року, песик міг розрізняти такі команди, як піднести шкарпетку до м’яча та піднести м’яч до шкарпетки, що свідчить про базове розуміння синтаксису.
Професор когнітивних наук Федеріко Россано використовує панелі кнопок, що відтворюють записане слово при натисканні, щоб дослідити мовні здібності наших собак-компаньйонів.
У 2024 році він показав, що собаки реагують на реальні звуки слів, а не лише на їхній контекст, наприклад, коли їхній господар взувається, кажучи, що пора виходити на вулицю. У дослідженні 59 собак собаки слухали, як дослідник натискає кнопки зі словами, пов’язаними зі значеннями - "зовні", "грати" та "їжа".
Команда виявила, що коли собаки чули записи, що стосуються "назовні" та "гра", вони, як правило, починали проявляти поведінку, пов’язану з виходом на вулицю або грою відповідно, наприклад, бігти до дверей або хапати іграшку.
Але інші дослідження показали, що собаки не можуть розрізняти слова, які відрізняються одним звуком, тому, можливо, існує обмеження на те, що саме вони здатні зрозуміти.
Звісно, вчені все ще мають багато запитань. Наразі вони досліджують, чи використовують собаки кнопки для позначення людей або предметів, і чи вони комбінують кнопки для позначення речей, назв яких вони не знають. Обидва ці випадки передбачають більш складні когнітивні процеси.
Одним словом, скептики в результаті досліджень перестають бути такими.
"Можливо, там більше розуму, ніж ми вважали", - зрештою кажуть вчені.