Після відставки глави Офісу президента в регіонах почалася тиха, але системна заміна його людей
Відставка Андрія Єрмака з посади глави Офісу президента наприкінці 2025 року запустила процес, який у владних кабінетах називають просто - "деєрмакізація". Йдеться не про гучні заяви, а про тиху, але принципову заміну людей, які роками тримали регіони в орбіті колишнього керівника ОП. Про цей йдеться в матеріалі "Української правди".
Видання зазначає, що саме кадрові ротації в обласних військових адміністраціях стали першим реальним тестом: чи Єрмак справді втратив вплив, чи це була лише політична декорація.
Після звільнення Єрмака боротьба за регіони розгорнулася між віцепрем’єром з відновлення Олексієм Кулебою та заступником глави ОП з регіональної політики Віктором Микитою. Формально обидва відповідали за області ще за часів Єрмака, але після його відходу саме Микита перехопив ініціативу - складав шортлисти, водив кандидатів до Зеленського і фактично виграв цю підкилимну конкуренцію.
Кулеба, який вважався одним із ключових людей Єрмака, після втрати покровителя опинився під тиском одразу кількох груп - від людей Кубракова–Шуляк до ситуативного союзу Свириденко–Арахамії. Його спроби втрутитися у відбір голів ОВА лише загострили конфлікт.
В Тернопільській області замість потенційного кандидата Віктора Микити - мера Чорткова Володимира Шматька - президент призначив Тараса Пастуха, ветерана війни та чинного заступника голови ОВА. Шматька "збили" через стару кримінальну справу щодо землі, яку в ОП сприйняли як токсичну. За версією співрозмовників УП, ця історія вдарила і по самому Микиті.
У Вінницькій області головою ОВА стала Наталія Заболотна. Вона не є людиною Микити чи нових центрів впливу - працює в адміністрації ще з часів попередньої влади і понад рік виконувала обов’язки очільниці. Це радше інерційне рішення, ніж політична ротація.
У Полтавській області новим керівником ОВА став Віталій Дяківнич, якого пов’язують із депутатською групою "Довіра" та нардепом Олегом Кулінічем. Його поява означає одночасно і посилення партнерства з групою "Довіра", і зачистку залишків команди Єрмака–Кулеби в області після переходу Філіпа Проніна до Держфінмоніторингу.
Проте найпомітніша тенденція після відставки Єрмака - різке посилення заступника глави ОП Олега Татарова. Хоча ще кілька тижнів тому його власне майбутнє в ОП було під питанням, після приходу Буданова він не лише зберіг посаду, а й почав просувати своїх людей у регіони.
У Чернівецькій області головою ОВА призначили генерала поліції Руслана Осипенка - багаторічного керівника обласних управлінь Нацполіції. За даними УП, це пряме призначення з орбіти Татарова.
У Дніпропетровській області очолив ОВА генерал поліції Олександр Ганжа, який до цього керував обласною поліцією. Його кандидатура розглядалася паралельно з іншим протеже Татарова - Артемом Киськом із Запорізької області.
Таким чином, двоє з п’яти новопризначених голів ОВА - це люди Татарова. Якщо раніше він контролював переважно силовий блок і заступників у регіонах, то тепер вийшов на рівень перших осіб областей.
Попри хвилю змін, частина "єрмаківських" губернаторів залишилась на місцях. В Одеська область - Олег Кіпер. Його вважають прямою квотою Єрмака. Усередині регіону він уже має конфлікт із новим главою МВА Сергієм Лисаком, але поки що зберігає посаду.
У Львівській області залишився Максим Козицький. До нього наразі немає серйозних претензій по роботі, хоча питання виникають до окремих заступників. У владних колах це сприймають як тимчасову паузу: деякі регіони вирішили не чіпати одразу, щоб не розхитувати систему.
Перші призначення після відставки Єрмака показали: його вертикаль більше не є монолітною. Частину людей вже витіснили, частину - лише готують до заміни. Водночас головним бенефіціаром нових розкладів став не Микита і не Кулеба, а саме Олег Татаров, який несподівано перетворився на одного з ключових архітекторів регіональної кадрової політики, резюмує видання.