Баку перетворюється на важливого партнера Заходу, тож Тегеран не може цього допустити
Центральна Азія може стати ще одним осереддям протистояння між Заходом та авторитарними режимами, оскільки стратегічні інтереси гравців сходяться на Азербайджані. Обставини складаються таким чином, що ця країна може стати одним із найбільших партнерів ЄС та головним постачальником вуглеводнів, на заміну росії, а ще зруйнувати вісь Тегеран-москва. Баку має давні суперечки з Іраном, у якому азербайджанська меншина зазнає утисків та переслідувань і все це в сукупності означає, що може спалахнути нова війна.
Азербайджан уже вдруге за кілька місяців застеріг своїх громадян від поїздок до Ірану. За офіційною пересторогою Баку, громадяни країни дуже ризикують, оскільки проти них можуть розпочати переслідування.
Відносини між державами вкрай напружені після теракту в азербайджанському посольстві, у Тегерані. Тоді озброєний автоматом Калашнікова чоловік увірвався до приміщення дипустанови та вбив начальника охорони, перш ніж його обеззброїли. Після цього сторони відкликали частину дипломатичного персоналу. У Тегерані роботу посольства Азербайджану призупинили.
Конфлікт триває: у лютому Баку затримало одразу майже 40 осіб за підозрою в шпигунстві на користь Ірану, а в березні член терористичної організації Ісламська Республіка, яка тісно пов’язана з іранськими спецслужбами, намагався вбити азербайджанського парламентаря Фазілю Мустафу, що займав активну антиіранську позицію.
Іран нарощує антиазербайджанську риторику в ЗМІ, а президент Азербайджану, Ільхам Алієв закликає засудити Іран за державний тероризм. Загалом, повідомляє Al Jazira, є ознаки, що між країнами назріває війна. Якщо це станеться, Баку буде непросто, адже країна оточена ворожими державами. Тегеран значно потужніший і володіє мобілізаційним ресурсом, який у вісім разів перевищує можливості Азербайджану. То що стало причиною такого напруження відносин?
Центральна Азія перетворюється на ще один центр Холодної війни 2.0. між блоком авторитарних країн та автократіями. У цьому протистоянні лінії розмиті й Вірменія, яка вважається демократичною країною, є важливим союзником росії та Ірану. Єреван став одним із найбільших постачальників підсанкційної продукції до цих країн. Завдяки Вірменії можливим є існування сухопутного коридору між росією та Іраном.
Натомість Азербайджан, державний устрій, якого нагадує Україну часів президенства Кучми, опинився на світлому боці. Баку є важливим стратегічним партнером для Заходу, оскільки дає можливість замінити російські вуглеводні, а значить зберегти конкурентноздатність промисловості. Євросоюз і Азербайджан зацікавлені в розбудові стосунків, а для цього важливо було б мати сухопутний коридор через Туреччину. Існування сухопутного коридору за віссю Тегеран-Єреван-москва прямо унеможливлює вісь Баку-Анкара-ЄС: або виграє авторитарний блок, або демократії.
Ключове значення в побудові таких коридорів відіграє територія Нахічеванської Автономної Республіки, яка відрізана від решти Азербайджану. Баку домовляється з Вірменією про обмін територіями: Єреван отримає доступ до Нагірного Карабаху, натомість дасть можливість створити так званий «Зангезурський коридор» до азербайджанського анклаву. Якщо це реалізують, Баку отримає можливість вийти на кордон до Туреччини. Щоб запобігти цьому Тегеран відкрив консульство у вірменському прикордонному місті Капані та, як вважається, готовий розпочати війну.
До цього додається також історичне протистояння Ізраїлю та Ірану. Виходячи з принципу «ворог мого ворога мені друг» Тель-Авів відновлює відносини з Баку. У березні ізраїльські та азербайджанські топдипломати обговорили «формування єдиного фронту» проти Ірану. А згодом Міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов відвідав Тель-Авів для урочистого відкриття посольства своєї країни після того, як Баку призначив свого першого в історії посла в Ізраїлі.
На тлі геополітичних аспектів втрачається з уваги, що за цими процесами стоїть доля звичайних людей. А імперії, як відомо, звикли на це не зважати.
Відносини між Тегераном і Баку нагадують взаємини між Києвом та москвою: раніше територія Азербайджану входила до складу Перської імперії, саме слово «Азербайджан» означає «країна вогнів», а зороастризм, якого й зараз дотримується частина населення країни, був державною релігією Ірану із часів Дарія. Тюрські племена, нащадками яких є азербайджанці, завоювали ці землі значно пізніше, у XI столітті, однак саме вони складають переважну більшість населення. Тож для Ірану Азербайджан, як для росії Україна — «історична територія», хоча фактично, іранці мають таке ж відношення до цих земель, як греки, які мали колонії в Північному Причорномор’ї до Одеси чи Криму.
Наразі Тегеран не виявляє територіальних претензій, але розглядає Азербайджан, як сферу впливу. Не востаннє це пов’язано з релігією: більшість азербайджанців, як і більшість іранців, є шиїтами. За різними підрахунками від 16 до 40 відсотків населення Ірану складають азербайджанці. Зважаючи, що в Ірані понад 82 мільйони населення, за найскромнішими підрахунками, азербайджанців тут, принаймні, 13 мільйонів. Це більше, ніж у самому Азербайджані, населення якого 10 мільйонів. Але вони для Тегерану є людьми «другого сорту», яких потрібно асимілювати.
Показовою є так звана «Хордадська подія», національним повстанням іранських азербайджанців у 2006 році, яке спровокував скандал із расистськими карикатурами в Ірані. Національне іранське ЗМІ прирівняло азербайджанців до тарганів, які "всі на одне обличчя" і з якими безглуздо говорити. На вулиці вийшли сотні тисяч простестувальників, після цього Тегеран затримав та застосував тортури до понад 5 тисяч активістів. Загинуло чи пропали безвісти близько 150 людей, частину з них спалили живцем чи кинули в озеро Урмія. Багато стали інвалідами.
Amnesty International, задокументували, масові арешти урядом Ірану азербайджанців під час демонстрацій і культурних заходів і в наступні роки. Але після спалаху протестів через вбивство Махси Аміні у вересні 2022 року ситуація погіршилася ще більше. Азербайджанці активно долучилися до демонстрацій проти законів авторитарного режиму Тегерану, зокрема проти обов’язкового носіння хіджабу. Ці вимоги врешті переросли в заклики до повернення до світських порядків, скасування пережитків Ісламської Революції — Іран відповів репресіями. У звіті Human Rihts Report зазначено, що в населеному переважно азербайджанцями Тебрізі заарештували понад 1700 протестувальників лише за перші два тижні протестів. За час протистояння відомо про розстріли двадцяти чотирьох жителів і поранення сотень демонстрантів в азербайджанському регіоні Ірану. Щонайменше 6 етнічних азербайджанців засуджені до смертної кари.
У вересні 2022 року «правоохоронці» вбили підлітка із міста Зенджан Мехді Мусаві. Щоб новина не поширювалася, родині наказували мовчати погрожували. Родина вбитої 22-річна Насім Седжі теж була змушена оголосити її смерть випадковою.
Репресії проти азербайджанців в Ірані не достатньо висвітлюються в міжнародній медійній сфері. Переважно тригерами новин про переслідування азербайджанської меншини є мігранти в ЄС, які висвітлюють проблему на різних платформах.
Разом із тим, щоби протистояти режиму аятол, азербайджанці мали б очікувати на більшу підтримку європейської спільноти. Національні меншини мають бути захищені від асиміляції, не кажучи вже про стан дотримання прав людини в Ірані загалом. Зрештою, ЄС та США політично зацікавлені захистити Азербайджан від іранської агресії, вважає Мауріціо Гері, доктор філософії, колишній аналітик НАТО, адже ризик чергової ескалації актуальний, як ніколи.
Одним із рішень може бути чіткий сигнал про неминучість санкційного тиску, у разі, якщо Тегеран зважиться на ескалацію. Захід може підтримати Баку, аж до надання практичної допомоги, зважаючи на те, що йдеться не лише про права людини, але і про питання протистояння авторитарному блоку. Зрештою, йдеться про цивілізаційне протистояння, приклад того, як західна й мусульманська культури можуть мирно співіснувати, збагачуючи одне одного: Азербайджан, як і Туреччина, значною мірою інтегрований у Захід, до прикладу, він став першою з-поміж мусульманських країн, де поширився театр та опера.
Раніше ми повідомляли про те, як Іран використовує свої проксі-сили, зокрема терористичну організацію «Ісламський джихад» у боротьбі проти регіональних супротивників. Ми також розповідали про те, що нова «вісь зла» розростається, оскільки Китай налагоджує контакти з авторитарними урядами. А ще з’явилася інформація, що Сполучені Штати ведуть перемовини з Іраном, аби зупинити ядерну програму й пояснювали, чому це небезпечно
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.