Хрещений батько штучного інтелекту зрозумів, яка помилка змусить роботів погубити людство
Британський вчений Джефрі Гінтон вважає людину проміжним еволюційним біологічним інструментом на планеті
Останнім часом тільки й чути, нейромережа згенерувала те, нейромережа згенерувала се, - а що це взагалі таке - нейронка. Та чи становить вона загрозу людському інтелекту, видаючись розумнішою та швидшою за нас? Інформатор простими словами пояснить складні процеси комп'ютерного мислення та розповість, чи стоїть людство на порозі війни з машинами.
Чи загрожують нам машини?
Британський вчений Джефрі Гінтон, якого називають "хрещеним батьком ШІ", має теорію, згідно якої людина - проміжний еволюційний біологічний інструмент на планеті, без якого Всесвіт не зміг би одразу створити робота. Людина розвинулась, почала видобувати метали, отримувати сплави, створювати чіпи та розвивати штучний інтелект.
Тепер вона активно працює над тим, щоб він якомога глибше, якісніше і швидше навчався. В кінцевому результаті, на думку науковця, може статись, що людина почне вживлювати собі чіпи, перетворюючись на кіборга чи напівкіборга. Власне, це вже потроху відбувається - з метою поліпшення якості медицини тощо.
Але загроза, за словами Гінтона, полягає навіть не в цьому. Вона чатує на всіх нас у відчайдушних спробах IT-спеціалістів навчити машину, фактично, думати за нас. Вчений вважає, що людина здатна створити та несвідомо впровадити машині таку програму саморозвитку, яка дозволить останній зрозуміти: влада та контроль - це пріоритет, якого потрібно досягнути.
В такому випадку машина поставить це собі за ціль, і тоді людство опиниться у небезпеці. Тож, в цілому, в далекому (або й не дуже!) майбутньому - небезпека від машин цілком вірогідна! В цікаві часи живемо, чи не так?
Що таке - нейронна мережа
А отже, нейромережею називають комп’ютерну систему, яка намагається відтворити роботу людського мозку, й так само здатна вдосконалюватись. Так звана нейронка намагається зрозуміти і повторити вміння людини сприймати інформацію та навчатися.
Наш мозок є великим поєднанням величезної кількості нервових клітин, які передають одне одному сигнали. Нейромережа працює за аналогічним принципом: вона складається зі штучних нейронів, які з’єднані між собою і передають інформацію.
Вони також здатні адаптуватися, щоб ставати кращими у вирішенні завдань, таких як розпізнавання зображень, переклад текстів або прогнозування погоди.
Нейронка здатна навчатися навіть швидше за людину, адже вона робить це зі швидкістю надпотужного сучасного процесора. Але біологічні нейромережі, тобто людський інтелект, має більшу кількість нейронів та розгалудженість їхніх зв'язків, а отже здатний до кращого аналізу складних ситуацій.
Різниця між нейронкою та ШІ
Сьогодні нейромережі застосовують для швидких класифікації та обробки даних в медицині, фінансах, маркетингу та безпековій сфері. Та є ще одне поняття, із яким ви, вочевидь, вже доволі часто стикались - і це штучний інтелект (ШІ). Тож, чи є різниця між нейромережею та ШІ, і якщо так, в чому вона полягає?
Нейронна мережа та штучний інтелект тісно пов’язані, втім відмінність все ж є. Полягає вона в тому, що штучний інтелект є широкою галуззю, тоді як нейронні мережі - це один з підходів до створення штучного інтелекту.
Штучний інтелект - ширша галузь комп’ютерних наук, яка досліджує методи створення машин, здатних до інтелектуальної діяльності аналогічної людському розуму.
Нейронні мережі - локальні математичні моделі, які імітують структуру та функціонування біологічних нейронних мереж, що складають мозок.
Раніше Інформатор писав про візит робота Софії до Києва.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
