Хлібокомбінати, спиртові заводи та нерухомість – держава пускає з молотка майже все своє майно

Війна, вирішила українська влада, не має стояти на заваді приватизації. Навпаки – за її допомогою можна не лише стимулювати бізнес-активність, а й суттєво скоротити витрати на утримання майна. Влітку парламент ухвалив закон, який спрощує підготовку об'єктів до приватизації та прискорює проведення торгів. І з 1 вересня процес був запущений. Які перші результати "воєнної" приватизації та чи можна за її допомогою поповнити державну скарбницю? 

Лідери попиту – спиртові заводи

На першому аукціоні, що відбувся з початку війни, Фонд держмайна продав Кобиловолоцький спиртовий завод у Тернопільській області. Про це 19 вересня повідомив сайт "Прозоро.Продажі".

У торгах брали участь шість компаній. Переможцем стала компанія "Аква Солар Інвест", яка запропонувала за об'єкт 70,2 млн грн – майже втричі більше за стартову ціну. Новий власник отримає 20 об'єктів нерухомості, 10 одиниць транспорту, 500 одиниць виробничого обладнання та під'їзну залізничну колію. Загальна площа будівель і споруд –  11 530 кв. м, площа земельних ділянок – 37 га.

Марилівський спиртзавод, що також знаходиться в  Тернопільській області, наступного дня був проданий за ще більшу сумму – 150 млн грн. Високу ціну у Фонді держмайна пояснили тим, що не так давно підприємство було модернізовано, має основне технологічне обладнання та підключено до всіх необхідних комунікацій. Причому переможець – ТОВ "Вітагро Енерджі" – також запропонував ціну, втричі більшу за стартову.

"Приватний бізнес продемонстрував свою сміливість попри військові дії. Українські підприємці довели готовність підсилювати економічний фронт та створювати нові робочі місця", – прокоментував перші результати малої приватизації голова Фонду держмайна Рустем Умєров.

За його словами, кошти, отримані від приватизації, – це зброя для захисту України від агресора та гарантування соціальних програм для українців. 

Загалом цього року планується приватизація 13 спиртових заводів у Тернопільській, Вінницькій, Львівській, Київській, Чернігівській та Сумській областях. Шість з них вже намагалися продати у 2020-2021 роках. Але переможці не виконали умови угоди, тому їх скасували, і заводи знову доступні для купівлі.

Протягом 2020-2021 років за підсумками аукціонів у системі «Прозорро.Продажі» приватизовано 27 спиртзаводів. Державний бюджет отримав від цього 1,5 млрд грн. 

Інтерес до спиртових заводів наразі не спадає. І йдеться не лише про виробництво спирту. Багато інвесторів готові вкладати кошти у виробництво біопалива, а спиртові заводи підходять як майданчики для розвитку саме цього виробництва.

Великі плани на малу приватизацію

Крім того, у Фонді держмайна будують плани з розпродажу нерухомості. У власності держави, якою розпоряджається Фонд, є багато маленьких майнових комплексів, і більшість з них у дуже віддалених куточках України.

"Це майно може стати дуже корисним малому і середньому бізнесу. Людина може взяти невелике приміщення та відкрити там, наприклад, СТО, тим самим інвестувавши свої знання та капітал в Україну", – розповів в інтерв’ю Forbes Україна керівник парламентської фракції "слуга народу" Давід Арахамія.

А керівник ФДМУ Рустем Умєров повідомив: "У розпорядженні Фонду держмайна – 7,6 млн квадратних метрів державної нерухомості. Тобто Фонд може стати великим оператором нерухомого майна. Інвестор може його купити і через десять років перетворити в real estate investment trust".

До кінця року Фонд держмайна планує організувати понад 150 аукціонів і залучити від приватизації до державного бюджету понад 600 мільйонів гривень. Причому це за мінімальними підрахунками.

"Ми зараз стартуємо з базової вартості активів, але я думаю, що за результатами аукціонів перших 150 підприємств, які вже готові до продажу, ми отримаємо щонайменше 1-2 млрд грн. Для нас зараз дуже важливо кожну гривню направляти до держбюджету", – надала прогноз перший віце-прем'єр-міністр Юлія Свириденко.

Однак у експертів з цього приводу є великі сумніви.

"Насправді, об'єкти, що підпадають під малу приватизацію, – як правило, важко назвати привабливими. Це може бути якась закинута, напівзруйнована сільська їдальня, яка раніше належала колгоспу, а зараз у комунальній власності. Це складські приміщення, закинуті гаражі, недобудови, які по 20 років стоять під дощем і снігом”, – розповіла Інформатору економічний експерт Юлія Самаєва. Тому, якщо хтось і вирішить купити подібне майно, то лише через землю, на якій воно знаходиться. 

“Платоспроможний попит в державі сильно зменшився. Людей, які готові кудись щось інвеститувати значно менше. Щоб знайти охочих придбати деякі об'єкти, потрібно дуже постаратися. Але під прапором того, що ми хочемо продати все і зараз, щось може бути продано значно дешевше, ніж могло б бути продано на справжніх ринкових умовах” – говорить Самаєва.

Зараз, за її словами, в країні немає ринку, а відтак, відсутнє нормальне ціноутворення. Адже ринок не може сказати, скільки те чи інше майно може коштувати насправді.

Все розпродати й стати інвестором 

Стратегія Фонду держмайна, за словами його керівника, сьогодні полягає у тому, щоб продати 80% того майна, яке йому вже передано. При цьому Рустем Умєров зауважує, що Фонд поки не управляє всім державним майном, що є в країні.

"Є десь 3600 державних підприємств або установ, із яких 80% або 90% не працюють, і вони розподілені приблизно між сотнею державних управителів", – пояснив він.

Тож, переконаний Умєров, Фонд держмайна необхідно реформувати в інвестиційного оператора, щоб іноземні інвестори обрали його в якості партнера в Україні. 

"Я не дуже уявляю, яким чином Фонд держмайна можна перетворити на інвестиційного оператора. Адже у цієї структури, як у державного органу, є чимало функцій, заради яких, власне, він існує. ФДМУ, наприклад, має виставляти умови приватизації, а потім контролювати їхнє дотримання новим власником – перевіряти, чи зберіг він профільну діяльність компанії та робочі місця, чи не забруднює оточуюче середовище. Вони цього ніколи не робили, але їхнє існування у всесвіті виправдовується тільки оцією складовою. Тому бажання керівника Фонду піти кудись геть в ринок, не дуже виправдано", – коментує Юлія Самаєва.

Перспективи продати 80% з того, що є у розпорядженні ФДМУ, експерт також вважає нереальним: "Думаю, найближчим часом в них цього не вийде. Саме через якість того, що вони пропонують для продажу". 

Проте в ФДМУ стверджують: бізнес готовий платити за майно і землю, бо має нагальну потребу в цьому. Підприємці переводять свої виробництва у безпечні регіони і відновлюють роботу, для цього їм потрібні нові приміщення і землі, аргументують у Фонді. 

Як відбувається приватизація в умовах війни

У "Прозорро.Продажі" аукціони з приватизації відбуваються з огляду на зміни, внесені до процедур з ухваленням закону №2468-IX. Докладна інформація про те, як проходять онлайн-аукціони з приватизації в системі “Прозорро.Продажі”, доступна за посиланням. Уся інформація про перебіг і результати аукціонів із приватизації розміщується в публічному модулі аналітики.

"Одне із завдань Плану відновлення України – вихід держави з нестратегічних активів і прискорення приватизаційних процесів", – заявляють у фінансовому комітеті ВРУ.

У рамках реалізації цього завдання й ухвалено рішення про спрощення та прискорення процедур у процесі малої приватизації:

• строк проведення повторних аукціонів із покроковим зниженням стартової ціни скорочується з 20-35 до 10-15 днів;
• протокол про результати аукціону переводиться в електронний вигляд із застосуванням кваліфікованого електронного підпису (КЕП);
• укладення договору купівлі-продажу – не пізніше 25 календарних днів із дати формування протоколу.

У липні уряд затвердив перелік із 420 об'єктів, які:

• залишаться в державній власності;
• буде направлено на приватизацію до ФДМУ (150 об'єктів уже передано до ФДМУ);
• буде ліквідовано.

Перелік лотів, доступних для придбання, які можуть бути корисними для розвитку малого та середнього бізнесу:

• частина промислового комплексу будівель площею 429,5 кв. м у Дніпропетровській області;
• нежитлове приміщення площею 430,7 кв. м у центрі Чернігова;
• комплекс будівель і споруд табору праці та відпочинку «Збруч» загальною площею 832,9 кв. м у Кам'янець-Подільському районі;
• комплекс нежитлових будівель із відповідною інженерною інфраструктурою в місті Сміла;
• нежитлові приміщення першого поверху у Львові загальною площею 30,5 кв. м;
• підвальні приміщення в пам'ятнику архітектури у Львові площею 82 кв. м.

Раніше Інформатор повідомляв, скільки платитимуть безробітним за розбір завалів та заготівлю дров для ЗСУ.

Ольга Чорна