ТОПТЕМИ:

14:09

Яке покарання передбачено за булінг в школі та де шукати допомоги, пояснює Мін’юст

Булінг — це систематичне насильство, спрямоване на приниження чи підпорядкування іншої особи, коли сторони не рівні за силою або становищем

Ольга Палій Редактор

Булінг у школі Фото: Міністерство освіти

Булінг залишається однією з найпоширеніших проблем у шкільному середовищі та потребує системного підходу до її вирішення. Саме тому держава приділяє особливу увагу запобіганню булінгу (зокрема малолітніх та неповнолітніх осіб), формуванню безпечного середовища та підвищенню правової обізнаності громадян щодо механізмів захисту своїх прав. 29 жовтня Міністерство юстиції пояснює, як захистити дітей від булінгу.

Що таке булінг та які його ознаки

Згідно українського законодавства, булінг — це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Серед основних ознак булінгу:

систематичність (повторюваність);
наявність сторін — кривдник (булер), постраждалий та спостерігачі;
цілеспрямованість — бажання принизити, залякати, підпорядкувати або ізолювати потерпілого;
наслідки — моральні, психологічні або фізичні страждання, шкода здоров’ю чи соціальній адаптації особи.

Основні форми прояву булінгу та відмінність з конфліктом

Булінг може набувати різних форм. Серед найпоширеніших:

психологічний (погрози, шантаж, принизливі погляди);
фізичний (штовхання, підніжки, нанесення тілесних ушкоджень);
економічний (крадіжки, пошкодження одягу чи особистих речей);
сексуальний (образливі рухи тіла, зйомки в роздягальнях, інші образи сексуального характеру);
кібербулінг (залякування та шантаж через повідомлення в соцмережах, публікація фото та відео принизливого змісту).

Разом з тим важливо розрізняти конфлікт та булінг. Конфлікт — це зіткнення інтересів, у якому обидві сторони діють на рівних. Булінг — це систематичне насильство, спрямоване на приниження чи підпорядкування іншої особи, коли сторони не рівні за силою або становищем.

Відповідальність за булінг

Відповідальність за вчинення булінгу передбачена статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи від 20 до 40 годин — за перше правопорушення;
штраф від 1700 до 3400 гривень або громадські роботи від 40 до 60 годин — за повторне чи вчинене групою осіб цькування;
якщо булінг вчинено неповнолітніми віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть їхні батьки або законні представники;
неповідомлення керівником закладу освіти про випадки цькування також є адміністративним правопорушенням.

У разі, якщо дії, пов’язані з булінгом, спричинили тяжкі наслідки, зокрема тілесні ушкодження, вони можуть кваліфікуватися як кримінальне правопорушення. За такі дії передбачено кримінальну відповідальність — від обмеження чи позбавлення волі до виправних робіт, залежно від тяжкості та обставин злочину.

Механізм реагування на булінг. Куди звернутися по допомогу

Заклади освіти мають забезпечувати безпечне середовище, запобігати насильству та дискримінації, своєчасно реагувати на випадки булінгу і надавати підтримку постраждалим. Порядок реагування передбачає, що працівники закладу освіти зобов’язані негайно припиняти небезпечні дії, у разі потреби викликати медичну допомогу, повідомляти керівництво, батьків та поліцію. Будь-який учасник освітнього процесу також може звернутися із повідомленням про булінг до керівника закладу або відповідних служб.

Якщо ваша дитина постраждала від булінгу або вам стало відомо про таку ситуацію, варто звернутися:

до Національної поліції України (тел. 102);
на Єдиний контактний номер телефону системи надання безоплатної правової допомоги — 0 800 213 103;
на гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації — 116 123 або 0 800 500 335;
до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини — 0 800 50 17 20.

Як отримати безоплатну правничу допомогу

Отримати послуги системи надання БПД можна дистанційно та очно. Дистанційно (у будні з 8:00 до 18:00 за київським часом).

Телефоном:

З мобільних чи стаціонарних телефонів у межах України: 0 800 213 103 (дзвінки безкоштовні)
Для дзвінків з-за кордону +38 044 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).

Письмово:

Офлайн можна звернутися до найближчого бюро правничої допомоги незалежно від реєстрації місця проживання. Розташування бюро та інформація про режим роботи.

Зараз читають на Інформаторі

17:26

Путін заявив про повне оточення українських військ у Покровську та Купʼянську: він збрехав не на сто відсотків