Лариса Кадирова ображена на Богдана Ступку та розкритикувала театрального режисера Івана Уривського
Зірка українських театрів Лариса Кадирова, яка є володаркою найпрестижнішої в Україні премії імені Тараса Шевченка, а також відома українцям завдяки своїм моновиставам розкритикували найуспішнішого українського режисера Івана Уривського. Підтримала Андрія Жолдака у його скандалі з Сергієм Жаданом, та виступила на захист Чайковського. Про все ц е вона поділилася в інтерв’ю виданню “Главком”.
Лариса Кадирова викладає зараз в консерваторії імені Петра Чайковського. Раніше вона грала в театрі Франка переважно у моновиставах, аж доки і цій формі співпраці не настав кінець. Зараз Кадирова співпрацює із херсонським театром імені Куліша. Актриса відома своєю проукраїнською позицією та захистом української культури, але вважає, що прибирати з назви ім’ю російського композитора не варто.
“Візьміть усі симфонії Чайковського – немає такого твору, де б не звучала українська тема. Він першим прослухав “Тараса Бульбу” Лисенка (опера Миколи Лисенка на лібрето Михайла Старицького, створювалася у 1880-1890 рр. – прим. авт.). Він – людина, яка відгукувалася на творчі імпульси з України, він багато творив і хотів добра цій землі… Тому ідею перейменування не підтримую”, - каже Кадирова.
Також актриса прокоментувала скандал, який виник опосередковано мід Сергієм Жаданом та режисером Андрієм Жолдаком декілька тижнів тому. На думку письменника людина, яка вже 16 років не живе в Україні не має права розмірковувати та радити, що робити українцям. Нагадаємо, що епатажний режисер і до цього був відомий своїми витівками та скандальними виставами.
“Біля Жолдака має бути людина, яка б направляла його і обтесувала. Бо він надзвичайно талановита людина. Інакше – розкидаючись людьми, можна відкинути надто багатьох”, - вважає актриса.

А от популярного та модного нині в Україні театрального режисера Івана Уривського вона розкритикувала, бо їй не сподобалося його прочитання української класики. При тому інших його вистав вона не бачила, бо назавжди для себе закрила вхід до театру імені Франка.
“В Уривського я не прийняла його виставу “Лимерівна”. Не прийняла, бо вона починається з пиятики, бо у нього мати повзе на колінах – повзе за гранчаком сивухи, а потім починає шукати воші у своєї дитини… Я йому казала: “Іване, давайте з вами поговоримо. Треба з народу – як заповідав Чорновіл – робити горду націю. Націю, а не бидло! Бо виходить, що ми бидлом були, бидлом і лишилися?”…
Так, він прекрасний експериментатор, але що це?.. Що це і для чого це?.. Нащо нас у це тикати? Може, слід шукати щось прекрасне, світло якесь? Але він розмову не підтримав”, - ділиться Кадирова.
Також актриса зізналася, чому її стосунки з театром імені Франка розбиті не дивлячись на те, що до нього її запросив легендарний режисер Данченко, а Богдан Ступка був її партнером у багатьох виставах ще у ті часи, коли вони працювали у львівському театрі.
“Я приїхала, коли Данченко був у фаворі. Коли він поставив “Енеїду”, “Дядю Ваню”, “Тев’є-Молочара”… Але у тому театрі я так і не змогла бути. Пішла на камерну сцену, у моновистави. Ступка за всі роки свого керівництва не дав мені жодної роботи. Я працювала і робила моновистави, і за ті моновистави отримала Шевченківську премію. Для мене цей театр закритий”, - каже актриса.
Акторка не стала відповідати на запитання, чому Богдан Ступка не хотів з нею грати на сцені.
«Ще на настав час про це говорити. Я знаю Ступку як ніхто інший, але не хочу про це говорити. Я можу його згадувати, можу навіть говорити про те хороше, що в ньому було, але Ступка – це не моя ікона. Лесь Курбас – ось моя ікона. А ви молітесь на Ступку, якщо хочете, це ваше право», - відрізала акторка.
В решті решт її звільнили з Театру Франка. І розставання не було "полюбовним".
«Тобі дають наказ і кажуть: підпишіть, що з такого-то числа ви у театрі не працюєте… Я сказала, що не буду підписувати. Сказала, що напишу заяву, бо сама йду від вас», – розповіла Кадирова.
Наказ про звільнення підписував гендиректор Михайло Захаревич, який згодом і сам втратив посаду, а його посаду гендиректора – художнього керівника театру обійняв Євген Нищук. Чи був зв’язок з цьома подіями?
«Не знаю, з чим це пов’язано, але те, як він зі мною та з іншими вчинив, потім наздогнало його самого», - каже Кадирова.