Як відновлюватимуть Україну після перемоги

У Верховній Раді та Офісі Президента точаться дискусії про те, як відновлювати Україну, як будувати житло для вимушених переселенців. У парламенті голосуються закони, а у ОП презентуються проекти. Здавалося б, все добре! Але зненацька цю активність почали голосно критикувати архітектори. Мало їм картинки конкретного будинку. Їм потрібні містобудівні стратегії.

Навіщо ці стратегії такі потрібні, що буде, якщо обійтися без них, і як вирішувати проблему з переселенцями, що втратили будинок, спробував розібратися Інформатор.

Що думають в Офісі Президента

27 квітня заступник голови Офісу Президента Кирило Тимошенко написав про плани держави щодо вирішення проблем житла для переселенців:

"За час війни кількість тимчасово переміщених осіб становила понад 2 млн осіб. Державі необхідно надати майже 600 000 квартир для забезпечення переселенців житлом, станом на сьогоднішній день.До кінця 2022 року ми плануємо побудувати 30 000 квартир загальною вартістю 36 млрд гривень”. 

27 квітня на Конгресі місцевої та регіональної влади він розповів, що у сумі видатків закладено ціну за 1 кв. м не вище за 24 000 грн. Раніше для Forbes Тимошенко заявляв, що була розмова з будівельниками з кожного регіону, щоб вони мінімізували свою дельту та розробили варіанти, як збудувати все дешево, але якісно.

За задумом, все житло для тимчасового проживання переселенців перебуватиме у власності держави. Передбачається, що нові мешканці залишатимуться там до моменту, поки не відновлять їхнє житло або поки не буде запропоновано нове. А звільнені "тимчасові" квартири держава віддасть тим, хто стояв у чергах на забезпечення житлом.

Забудовники дивуються, архітектори обурюються

На перший погляд, план здається чудовим у всіх відношеннях. Але він викликав критику з різних сторін. Журналісти Ліги, поговоривши з низкою забудовників анонімності, з'ясували, що девелоперам у цьому плані не вистачає конкретики та прозорості у прийнятті рішень. Дискусійним питанням виявилася й швидкість будівництва. Деякі вважають її реалістичною, а деякі - якщо сильно постаратися і прискоритися, розпочавши роботи прямо в травні 2022 року, то встигнути до дедлайну можна. Але хто, як, де і за якими проектами почне будувати у травні, питання відкрите.

1 квітня у Верховній Раді у першому читанні було схвалено законопроект №7198, поданий головою підкомітету з питань містобудування Оленою Шуляк, який передбачає компенсацію українцям за втрачене житло.

Зненацька він викликав критику з боку архітекторів. "З сумом знову констатуємо, що законопроект розроблявся та приймався без консультацій з професійними спільнотами, зокрема з Архітектурною Палатою НСАУ та Національною спілкою архітекторів України", - написала у своїй колонці, присвяченій законопроекту заступник голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів Анна Кір.

Те, що ми зараз бачимо, з боку Міністерства регіонального розвитку та інших державних установ – це закритість багатьох процесів та відсутність публічного адміністрування та висвітлення інформації щодо містобудівної політики в країні під час війни. Ми не бачимо комплексної картини, яка робота відбувається, точна кількість переселенців по країні та регіонах, кількість внутрішньої міграції та зовнішньої, що в свою чергу диктує попит на додаткове житло та соціальну інфраструктуру (школи, садки, лікарні, ін.) Ніхто не знає, що відбувається з промисловістю та виробництвом та їх перевезенням '"тилові" регіони, немає розуміння розселення населення, за професійними ознаками, не має розуміння першочерговості дій - а все це є передумовами містобудівної політики та вихідними даними для її формування", - пише у своєму коментарі для ZN президент Національної спілки архітекторів України Олександр Чижевський 5 травня.

Тимчасове житло 

На думку голови експертної комісії Палати Архітекторів України та голови комісії з авторського права Спілки Архітекторів України Ольги Подушкиної, головна проблема цих планів у тому, що їхні автори думають про житло як про щось відірване від інших аспектів життя людини. Таким чином, можна побудувати гетто, але не вирішити проблеми відновлення європейської демократичної України. 

Ольга Подушкина вважає, що відродження України має складатися з двох частин: короткострокової програми надання тимчасового зручного житла та довгострокова програма будівництва нового якісного рівня життя людей: житла за європейськими стандартами, комфортного міського середовища благоустрою, інфраструктурних об'єктів, об'єктів бізнесу та виробництва.

Короткострокова програма може передбачати покупку чи оренду вже збудованих квартир або тимчасове розселення людей у ​​модульних містечках. 

"Важливо, щоб це житло було справді тимчасовим, щоб люди не затрималися у цих гетто на 8 років, як було з багатьма переселенцями 2014 року, змушеними жити у некомфортних умовах без нормальної міської інфраструктури. Крім того, зводячи модульні містечка, треба розуміти, як будуть використовуватися і трансформуватися ці модулі (отримання нового призначення або утилізація) після переселення людей на постійне місце проживання", - каже Ольга Подушкина.

 

Але навіть на цьому етапі нікуди не уникнути планування та стратегії. Потрібно розуміти стан ринку житла на певній території, а також те, де ці люди працюватимуть.В умовах переміщення підприємств з небезпечних у більш безпечні регіони, неможливо проводити одне без іншого.І рішення про те, де житимуть працівники, не менш важливе, ніж те, де може стояти завод.Можливо зваживши всі за і проти, оптимальним рішенням буде розмістити його не у великому місті, а в якомусь раніше депресивному населеному пункті, з великою кількістю вже збудованого житла. Це дозволить від радянської гігантоманії перейти до розвитку усієї території країни. Це тим більше важливо, що у невеликих населених пунктах з малоповерховою забудовою життя може бути набагато комфортнішим, ніж у багатоповерхових "людяниках"

Але навіть на цьому етапі не можна забувати про створення необхідної інфраструктури, яка крім базового набору (дитячий садок-школа-лікарня) повинна відображати потреби конкретних людей, які там поселяться. Якщо йдеться про робітників, у них можуть бути одні інтереси, якщо про айтішників – інші”, - каже Ольга Подушкина.

За словами архітекторки, найчастіше сьогодні виділяють шматок землі (іноді сільськогосподарської) для підприємства та місце, де зведуть висотку для працівників. "Люди думають, що цього достатньо. Але це просто вирвані з контексту речі, без розуміння, в якому життєвому просторі житимуть ці люди. Важливо розуміти, що багато хто просто не поїде жити в такі умови!", - каже Ольга Подушкина.

Потрібна стратегія

"Місто - це єдиний організм. І думаючи про будівництво житла, не можна мислити будівництвом одного будинку. Все має розвиватися в комплексі. Прикладом таких рішень розвитку після воєн і катастроф є Більбао, Варшава, міста Японії та ін. Де розроблялася комплексна програма розвитку і відродження з урахуванням сучасних завдань та нових форм життя.Для отримання гідного та кращого результату архітектурного рішення на окремі простори та об'єкти організовувалися конкурси.Це давало можливість унікальності та неповторності міста, селища, окремої території. Там отримали середовище для життя людей, в якому приємно перебувати", - каже Ольга Подушкина.

На думку архітекторки, якщо перша частина програми, що включає забезпечення тимчасовим житлом, має стосуватися тих, хто втратив свої будинки та квартири через війну, то друга — усіх українців. Тому що кожен громадянин нашої країни гідний жити у по-справжньому європейському місті. А наші міста потребують комплексної реновації.

Ця робота має починатися з комплексного аналізу ситуації та розробки всеукраїнської стратегії розвитку, необхідне впровадження європейських стандартів комфортного життєвого простору для людей зі зміною проектно-будівельних норм (де є чимало “радянських” пережитків, які не відповідають сучасним тенденціям). Нові будівельні норми мають бути європейськими. Вони мають бути спрямовані на покращення якості життя людей. І маємо передбачати малоповерхову забудову, параметри енергоефективності, інфраструктуру комфортного середовища життя людини тощо.

На думку Ольги Подушкиної, до розробки цієї стратегії та нових будівельних норм має бути обов'язково залучено архітектурну громадськість України за обов'язковою участю профільних комітетів верховної влади країни, профільних експертів проектування, будівництва, економістів, фінансистів, кросс-функціональних команд за участю всіх фахівців. Обов'язково має бути фінансування. Це можуть бути європейські гранти, волонтерські гроші, надалі російські репарації. А ініціювати цю роботу має Верховна Рада України. "І розпочинати цю роботу потрібно вже зараз", - каже архітекторка. Низка фахівців архітекторів у зв'язку з відсутністю роботи знайшли її за кордоном за дуже гідні оплати, багато хто виїхав за межі країни. Відсутність кадрів уже відчувається сьогодні. Їх треба повертати. Залучення зарубіжних архітекторів можливе лише у якості експертів-консультантів, учасників відкритих конкурсів, а також журі конкурсів.    

На наступному етапі на основі всеукраїнської стратегії громади мають розробити містобудівну документацію розвитку їхніх територій, тому що багато чинних сьогодні генпланів або вже застаріли, або вимагатимуть перегляду до закінчення війни. Наступний етап – розробка детальних планів територій із розумінням інфраструктурної складової. 

І лише на цьому етапі приходить розуміння, де мають будуватися житлові будинки і якими вони мають бути. Діючи інакше, ми приречені на невдачу. Але, на жаль, саме цим зараз займаються чиновники. Це буде незручне житло, з якого люди прагнутимуть якнайшвидше поїхати, можливо, навіть в іншу країну, адже містобудівні параметри - це не окремі будинки, а правильно організований простір для життя людини. Це вся система, що включає транспортну інфраструктуру, зони відпочинку, розміщення офісів і виробництв і багато іншого. Витративши гроші на будівництво капітального житла, названого тимчасовим, потім може не залишитись коштів на те, щоб побудувати дійсно комфортні умови життя наших людей в Україні.", - каже Ольга Подушкина.

Архітекторка вважає, що створення комфортного міського середовища дуже важливе. Як один із прикладів вдалих містобудівних рішень вона наводить місто Алмере в Нідерландах, з нуля побудоване на відвойованій у моря землі. Там розумно побудована інфраструктура, там багато пішохідних та велосипедних доріжок. Там сучасна архітектура і в цьому місті дуже комфортно жити. Це місто з малоповерховими будинками, з широкими вулицями, безпечне для дітей. Ми в Україні повинні до подібного прагнути”, - каже Ольга Подушкина

Ольга Подушкина каже, що на сьогодні українським архітекторам простіше брати участь у міжнародних заходах, ніж у обговоренні стратегії розвитку України. 

”Важливо залучати до роботи професіоналів та довіряти їм. Інакше, звичайно, можна спочатку хаотично набудувати квадратних метрів, а потім ламати голову, як створити довкола них якусь інфраструктуру. Але по-справжньому комфортного простору без цієї стратегії створити не вдасться - каже архітекторка

Що кажуть у Кабінеті Міністрів

9 травня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль так описав етапи відродження України:

”Перше – це оперативне відновлення під час ведення бойових дій. Вікна, двері, дах будівель. Паралельно відновлюється критична інфраструктура. Зруйновані мости замінюються понтонними мостами, тимчасово закладаються дороги, відновлюється залізниця.

Другий етап – після завершення воєнних дій. Буде певний етап інвентаризації збитків, розробки проектно-кошторисних документацій, погоджень із партнерами. Ми хочемо, щоб вони взяли участь у відновленні України за регіональним принципом. Вже близько десятка країн сказали, що хочуть відновлювати. Поки триватиме цей етап до великого відновлення, звичайно, треба буде робити певні речі: розселяти людей, купувати житло, робити замовлення на будівництво наступного, робити додаткові державні програми, щоб стимулювати будівництво в Україні. Стимулювати створення заводів виробництва будівельних матеріалів.

І третій етап – це повний план відновлення України, який передбачає структурні зміни. Не просто відновлення будівель, а зміна парадигми нашої держави — відновлення та відновлення разом із нашими партнерами за регіональним та параметричним принципом. У кожному місті має бути сміттєпереробний завод, якісно відновлені мережі, має бути якісна питна вода та водовідведення, очисні споруди. Нас цікавитиме "зелена" економіка, менша за викидів на підприємствах. Якщо ми відновлюємо підприємство, не ставимо застаріле обладнання та печі, ми ставитимемо сучасне обладнання, енергоекономне та з дуже низьким рівнем викидів. Це нас цікавить, і в цьому напрямі ми рухатимемося”.

Звучить оптимістично. З нетерпінням чекаємо на реальне втілення цих планів.

Ольга Палій

Заголовне фото: з відкритих джерел