Уряд України багато говорить про інвестиції в економіку України після остановки бойових дій. Але для того, щоб залучати гроші на вигідних умовах, треба тримати своє слово та платити за взятими зобов’язаннями. В такій ситуації двічі посилати за обрій інвесторів - це остання справа
Україна фактично оголосила другий за півроку дефолт за ВВП-варантами. Цей інструмент був випущений під час реструктуризації державного боргу у 2015 році. Наразі Мінфін пропонує інвесторам обміняти їх на більш зрозумілі та прогнозовані єврооблігації. Таким чином Україна виставляє себе ненадійним партнером, повністю покидає відкритий ринок капіталів і потрапляє у повну залежність від МВФ та зовнішній подачок.
Україна пропонує власникам ВВП-варантів, випущених на номінальну суму $2 млрд 591,219 млн обміняти їх з коефіцієнтом 1,34 на нові амортизовані єврооблігації України B із погашенням у 2030-32 роках та виплатити за такий обмін грошову винагороду у розмірі до 7%, йдеться у пропозиції на Ірландській фондовій біржі та у постанові Кабінету міністрів №1554 від 1 грудня.
Базові умови передбачають, що по 45% основної суми нових єврооблігацій B буде погашено 1 лютого 2030 та 2031 років, тоді як решта 10% – 1 лютого 2032 року. Ставка за такими облігаціями складатиме 4% річних у період від їх розміщення до 1 лютого 2027 року, потім до 1 серпня 2029 року – 5,5% та 7,25% річних в період, що залишиться до погашення.
Власники ВВП-варантів, які погодиться на обмін в період раннього терміну згоди – до 12 грудня включно, отримають додатково грошову винагороду 7% ($70 за кожні $1000 номінальної суми ВВП-варантів), тоді як ті, хто зроблять це з 13 по 17 грудня включно – 4,5%. Нарешті ті, хто не прийме участі в обміну, у разі, якщо він буде затверджений, отримають з сумарним коефіцієнтом 1,36 інші єврооблігації – єврооблігації Б, які були випущені під час реструктуризації єврооблігацій у 2024 році: по 0,68 – єврооблігації із погашенням у 2030 році та у 2034 році, процентна ставка за якими дорівнює нулю до 1 лютого 2027 року, 3% – до 1 серпня 2033 року та 7,75% річних потім.
Серед власників варантів є хедж-фонди Aurelius Capital Management LP та VR Capital Group. Їх консультують Cleary Gottlieb Steen & Hamilton LLP та PJT Partners Inc, тоді як українську сторону консультують White & Case LLP та Rothschild & Co.
Україна у серпні 2022 року один раз вже домовилася з власниками ВВП-варантів про перегляд умов за ними. Зокрема, відкласти на 14 місяців виплати, що припадають на 2023 рік, обмежити можливу суму виплат у 2025 році за 2023 рік 0,5% ВВП, подовжити термін обігу цих інструментів на рік (до 2039 року) і одночасно дати право Україні повністю або частково викупити їх у 2024-2027 роках. Було домовлено про відтермінування виплати за ВВП-варантами, яка припадала на 31 травня 2023 року й оцінювалася приблизно в $100 млн, до 1 серпня 2024 року, а на її суму було нараховано процентний дохід за ставкою 7,75% річних.
Згідно з початковими умовами ВВП-варантів, які було випущено у межах реструктуризації держборгу України 2015 року замість єврооблігацій на умовну суму приблизно $3 млрд 239,32 млн, якщо приріст ВВП за рік буде нижчим за 3%, то виплат за паперами не буде. У разі якщо приріст реального ВВП становитиме від 3% до 4%, виплата за паперами становитиме 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо вище 4% - то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%. Однак із 2021-го до 2025 року платежі спочатку були обмежені 1% ВВП.
2 червня 2025 року Україна мала здійснити черговий платіж за варрантами у розмірі $665 млн, проте пропустила його, що й призвело до дефолту за цим інструментом.
Уряд ніколи не горів бажанням сплачувати виплати за варантами. Ба більше, поточні умови співпраці України з Міжнародним валютним фондом фактично зобов'язують владу провести реструктуризацію варантів та замінити їх на єврооблігації. Переговори про нову програму вже завершилися. Домовленість має затвердити Рада директорів МВФ до кінця грудня.
У Мінфіні сподіваються, що жорсткі умови, які вони поставили перед інвесторами, спонукає більшість тримачів ВВП-варантів погодитися на запропоновані умови. У разі, якщо на них погодяться власники 75% варантів в обігу, то цей інструмент автоматично зникне з ринку.
У разі ж, якщо до 21 грудня на цю операцію не погодяться 75% власників, то Мінфін зможе обміняти лише ті варанти, власники яких дадуть на це згоду. Це означатиме, що ВВП-варанти як інструмент нікуди не зникнуть, хоча їхній обсяг на ринку зменшиться. Якщо набереться понад 50% голосів, то Мінфін проведе делістинг варантів, що суттєво ускладнить торгівлю ними для їхніх тримачів. Тобто, міністр фінансів Марченко веде себе як риночний кидала.
Уряд України багато говорить про інвестиції в економіку України після остановки бойових дій. Але для того, щоб залучати гроші на вигідних умовах, треба тримати своє слово та платити за взятими зобов’язаннями. В такій ситуації двічі посилати за обрій інвесторів - це остання справа. Результат буде таким самим, як пісяти на морозі: спочатку тепло і приємно, а потім - навпаки. Адже в країну з таким кредитним бекграундом ніхто, крім відвертих спекулянтів, вкладатися не буде.