Дорогі комплектуючі, зі збутом проблеми - чи допоможе “Народний дрон” на фронті

Війну в Україні недарма називають чи не найпершою у світі війною дронів. І Україна, і окупанти активно використовують безпілотники для розвідки, у боях, в наступальних операціях. Потреба у дронах з кожним днем тільки зростає. 

Президент України Володимир Зеленський пообіцяв ЗСУ 1 мільйон дронів у 2024 році, а нещодавно навіть створив своїм Указом Сили безпілотних систем як окремого роду військ. Разом з тим, держава пропонує українцям самим опановувати виробництво найпростіших безпілотників та власним коштом збирати їх на кухнях та у гаражах. І для цього волонтери створили спеціальний безплатний курс з навчання під назвою "Народний дрон".  "Інформатор" з’ясував, як українці відгукнулися на ініціативу робити вдома дрони та чи потрібні вони на фронті.

"Народний дрон" не всім по кишені

Економіст Павло Вернівський пройшов курс "Народний дрон" - з плюсів він відзначив той факт, що навчився паяти "з нуля". А от мінусів вийшло значно більше.

"Вам треба самостійно купити інструмент – це  десь 6-8 тис грн. І ще 15 тис грн на закупівлю одного комплекту для дрону. Якщо ви купуєте комплектуючі в Україні, то це може бути на 20-30% дорожче. Тобто, собівартість дрону буде не 15, а 18-19 тис. Якщо ви купуєте в Китаї, це буде дешевше, але треба чекати десь місяць. Однак, якщо вартість замовлення більше 150 доларів, то треба розмитнювати (нагадаю, що собівартість дрону 300 доларів). Коли ж ви завозите комплектуючі, то маєте сплатити мито та ПДВ, що складе десь 30%. Технічно виробник дронів при завезені комплектуючих може бути звільнений від сплати ПДВ та мита, але якщо він надасть підтвердження що замовником буде державна установа - Міноборони чи інша структура. Проблема тільки в тому, що для того щоб отримати таке замовлення, то треба отримати як мінімум допуск до експлуатації - це спрощена процедура отримати держзамовлення. І вона хоч і спрощена, але там є теж свої труднощі у вигляді необхідності проходження випробування та бюрократичних нюансів. Ну і важливо сказати, що держава не закуповує у малих виробників маленькими партіями", - пояснив Вернівський.

Навіть після всіх затрат на кустарне виробництво, зі збутом дронів теж є проблеми. Дрон можна передати на випробування безплатно, а після випробувань він потрапить на фронт. Але тоді у домашнього виробника не буде оборотних засобів для виробництва наступного дрона – доведеться або викладати свої кошти, або просити про допомогу в соцмережах чи по знайомих. А це все займає час.

 Дрон власного виробництва можна продати державі чи волонтерам. Але й тут є нюанси.

 "В такому випадку вам треба цей дрон випробувати на полігоні і показати, що він вміє літати. Окрім того, жоден великий волонтерський фонд чи державний орган не буде возитись, щоб купити один ваш дрон. Тому для того, щоб комусь продавати ці дрони - треба виходити на певні об’єми. Умовно кажучи: не менше 100 в місяць. Щоб виробити 100 дронів в місяць - вам треба 1,5 млн грн на закупівлю комплектуючих. Чи багато в Україні людей, які можуть з шухляди дістати такі гроші?", - ставить риторичне питання економіст.

 "Раніше гнав самогонку, тепер роблю дрони"

Не дивлячись на всі складноші, станом на середину січня на курс з опановування технічних навичок по збірці дрона записалось понад 98 тисяч людей. Дехто вже успішно працює.

Наприклад, Віолетта Олійник з Чернівців зібрала вже дев’ять "пташок". Дронами почала займатися через те, що до лав ЗСУ пішли її батько та брати. Збирати кошти допомагають в соцмережах колеги дівчини.

Вчителька з Кіровоградщини Анжела Шовак теж збирає в соцмережах на дрони. Всією родиною вони роблять вже третю "пташку".

Владислав з Черкащини чекає на курс в черзі. Чоловік воював на Херсонщині в лавах ЗСУ, був поранений. Пояснює, що можливість паяти дрони та бути корисним – його засіб для реабілітації. Планує зібрати хоча б пару "пташок", на більше не вистачить коштів.

"Це мій метод в боротьбі з ПТСР" - каже чоловік.

Записався на курс і Василь з Львівщини – чоловік раніше працював на радіотехнічному заводі, зараз на пенсії. Проте навички пайки має, інструменти теж. За коштами вже звернувся в соцмережі, також обіцяв допомогти знайомий приватний підприємець. Пенсіонер запевняє, що серійно виробляти їх не зможе, але хоча б одного "птаха" відправить.

Наталія з Київської області регулярно їздить на заробітки в Італію, доки син служить у Нацгвардії та захищає країну – зараз він знаходиться під Авдіївкою, працює в основному з безпілотниками. Жінка переконує брата-пенсіонера піти навчатися, а кошти на дрони буде надавати з зароблених за кордоном. Наталя пояснює, що підрозділ сина регулярно просить волонтерів про безпілотники, але їх все одно не вистачає.

Євген з Одеської області визнаний непридатним для армії через хронічні хвороби. Проте зараз проходить курс і опановує пайку безпілотників.

«Раніше самогон вдома гнав. Але то справа небезпечна й не зовсім прибуткова. Навчуся робити безпілотники, може піду далі в цьому напрямку, може зароблятиму з цього»,- каже чоловік.

Кошти на збірку першого готові проспонсорувати його родичі з-за кордону, які вболівають за Україну та регулярно відправляють гуманітарні вантажі для бійців.    

Тетяна з Умані записалась на курс задля 15-річного сина. Каже, що на дрон коштів не має, але хоче, аби дитина опанувала найпростіші навички з пайки. Можливо, хлопцеві сподобається і він вибере надалі робітничу професію. Жінка вважає це певним соціальним ліфтом.  

 "Суть проєкту: ми безоплатно навчаємо співгромадян збирати FPV дрони, а наші інженери пояснюють основи базової збірки дронів. Звісно, це не означає, що після короткого курсу всі одразу стануть блискучими інженерами. Ми прекрасно розуміємо, що це не замінить промислове, серійне виробництво. Звісно ж, мільйон дронів на кухнях не виготовити. Суть - в популяризації технологій. До того ж, мені вже подзвонили ряд бізнесів, які готові перепрофілюватися і запустити виробництво, оскільки мають і бажання і кошти", - каже керівник Центру підтримки аеророзвідки та одна з засновників курсу "Народний дрон" Марія Берлінська.

 Дрони роблять, контрактів немає

Тим часом глава європейської дипломатії Жозеп Борель днями відвідав Україну – політику показали серійне виробництво дронів. Він був дуже здивований можливостями наших інженерів зі створення компаній з виробництва дронів високої якості. Точні дані – скільки БПЛа робить українська промисловість, нам дізнатися не вдалося.

Експерт з аеророзвідки та офіцер ЗСУ Юрій Касьянов вважає ініціативу "Народний дрон" піаром від влади. Адже дрони не така проста річ, як здається на перший погляд та й який сенс витрачати кошти простих українців на китайські дрони зі стандартними характеристиками, які на фронті вже глушать ворожі РЕБи?

Розосереджені збиральники – це витрати коштів та часу через логістику, додаткові втрати на адміністрування процесів, комунікації, відсутність єдиного стандарту та низькі показники якості, збільшення собівартості продукції, ускладнення процесу закупівлі реальними виробниками компонентів та можливий їх дефіцит і ще багато чого.

Натомість бізнес в Україні вже виробляє безпілотники, і за словами Касьянова, з початку року держава ще не уклала жодного контракту на їх постачання. А всі дрони на фронті – від волонтерів.

"Війна на фронті вже давно перетворилась у війну дронів і роботів. Слід враховувати, що західні партнери не виробляють FPV-дрони. Зараз це прерогатива України та росії, котрі швидко переорієнтувались саме на війну дронів. Якщо взяти будь-яку армії країн НАТО, вони просто програють в першому ж бою українській чи російській армії, оскільки їх війська не оснащені дронами і солдати не розуміють принципи їх застосування", - каже Касьянов.

За його словами, Україна зараз здатна виробляти в промислових масштабах FPV-дрони, розвідувальні БПЛа, далекобійні безпілотні механізми, проте не може зробити найдешевший Mavic – в українців він вийде дорогим, бо все виробництво базується на імпортних компонентах.  

"Дрони на фронті вже давно стали чимось на кшталт пістолета чи автомата. А в Україні тільки створюють окремі сили по БПЛа. Це все одно, що створити окремі сили по автоматах. Тобто, рішення застаріле, це треба було робити ще в 2014 році. Зараз терміново потрібен спеціальний комітет по дронах, в котрий входили б люди, які знаються на цьому, а не міністр-IТшник Михайло Федоров. Такий комітет має підчинятися Ставці чи РНБО. Забезпечення армії дронів мають вирішувати не чиновники, бо вони відстають від потреб на війні", - каже Касьянов.

Військові ж стверджують, що навіть за умови постачання на фронт цього року мільйона дронів, їх все одно не вистачатиме, і перекласти виробництво на плечі простих українців навряд чи вийде. Як повідомили  волонтери проєкту "Народний дрон", після навчання та роботи з добровольцями, вони  передали ЗСУ лише понад 100 одиниць безпілотників.

Наприкінці липня Кабінет міністрів оголосив про виділення 40 млрд гривень на виробництво українських дронів. Премʼєр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що це рішення дозволить збільшити обсяг та якість нових українських безпілотників, які критично необхідні на фронті.

Крім цього, у The Washington Post розповідали, що в Україні тестують FPV-дрони зі штучним інтелектом. Вони можуть захоплювати ціль та переслідувати до удару, навіть якщо зв’язок з оператором було втрачено. Таким чином, він може працювати навіть в умовах радіоелектронного придушення.

За даними ЗМІ, в Україні наразі розробляється близько шести моделей різних далекобійних ударних дронів. Як зазначають українські конструктори, деякі з них можуть літати на відстань понад 1000 км.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.