Жінка просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність протиправності її дій
Жінка отримувала допомогу проживання внутрішньо переміщеним особам на себе та сина. Однак вона не подала заяву на припинення виплат, тому її змушують повернути 64 978 гривень. Про це йдеться у рішенні Немишлянського районного суду Харкова, опублікованому 14 листопада 2025 року.
20.04.2022 року жінка через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (портал Дія) самостійно облікувала себе та сина, і отримала електронні довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, а також оформила допомогу на проживання. 14.11.2022 року вона самостійно знялася з обліку як ВПО, у зв'язку з поверненням до покинутого місця проживання, проте не подала заяву на припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Управління не мало технічної можливості відстежувати у режимі реального часу всіх громадян, які знімаються з обліку у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та не подають заяву про припинення виплати допомоги на проживання ВПО. У грудні 2023 року спеціалістами Управління встановлено, що 14.11.2022 року громадянка знята з обліку за заявою у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, а допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам продовжувало отримувати по грудень 2023 року включно. Виплата допомоги була зупинена, та на підставі пункту 11 Порядку №332 проведений розрахунок неправомірно отриманих нею сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 65 тисяч гривень. З урахуванням повернутого банком з її рахунку на запит департаменту 12 гривень, сума боргу складає 64 978 гривень. Їй направлено відповідне повідомлення про необхідність добровільного повернення бюджетних коштів, але жодних дій останньою вчинено не було.
Жінка надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі. Вона вимагає відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність протиправності її дій.
Суд відмовив Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради у задоволенні позову. Матеріали справи не містять належних доказів наявності навмисного подання жінкою недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.
"Призначення, нарахування та виплата допомоги здійснювалась Управлінням соціального захисту населення за територіальністю фактичного проживання відповідачки з використанням дискреційних повноважень під час прийняття відповідного рішення. Оскільки виплата позивачем щомісячної допомоги відповідачу здійснювалась добровільно за відсутності рахункової помилки і одночасно її виплаті не передували жодні недобросовісні дії відповідача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Крім того, з врахування соціального статусу відповідача, наявності на утриманні неповнолітньої дитини, необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача, вважає, що примусове повернення наданої державою соціальної допомоги може призвести до покладення на вказаного відповідача надмірного тягаря. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не наведено обов'язкових умов повернення надмірно виплаченої соціальної допомоги; зокрема не надано суду будь-яких доказів, які б відповідали вищевказаним критеріям щодо їх достатності, належності та допустимості, що підтверджували б наявні ознаки (обставини) навмисного подання саме відповідачем недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру", - наголосив суд.