Дніпрянин купив магазин за кредит у 170 тисяч доларів — через 18 років ПриватБанк його забрав: що вирішив суд
До нежитлового приміщення (магазину) зайшли двоє невідомих осіб, які повідомили чоловіку, що приміщення належить ПриватБанку
Чоловік є власником магазину, на купівлю якого брав кредит у розмірі 170 тисяч доларів. Згодом він дізнався, що право власності на належне йому нежитлове приміщення зареєстровано за ПриватБанком на підставі договору іпотеки від 08.09.2006 року, через наявну заборгованість за кредитним договором. Про це йдеться у рішенні Центрального районного суду Дніпра, опублікованому 24 жовтня 2025 року.
На підставі договору купівлі-продажу від 16.05.2006 року чоловік є власником нежитлового приміщення. 12.12.2024 року до вказаного приміщення зайшли двоє невідомих осіб, які повідомили йому, що приміщення належить ПриватБанку. Також останні зазначили, що у володінні АТ КБ «ПриватБанк» мається кредитний договір від 16.05.2006 року, нібито укладений між ним та банком, а також договір іпотеки від 08.09.2006 року про передачу в іпотеку нежитлового приміщення. З отриманої надалі інформаційної довідки від 17.12.2024 року, йому стало відомо, що право власності на належне йому нежитлове приміщення було зареєстровано за банком на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.11.2024 року приватного нотаріуса на підставі договору іпотеки від 08.09.2006 року, через наявну заборгованість за кредитним договором. Зазначаючи, що така реєстрація права власності за банком була проведена з порушенням чинного законодавства, посилався на те, що він не отримував жодних письмових вимог про усунення порушень за кредитним договором від 16.05.2006 року та договором іпотеки від 08.09.2006 року. Не отримував повідомлення державного реєстратора про подання банком заяви на вчинення реєстраційної дії щодо належного йому майна. Також посилався на заборону звернення стягнення на предмет іпотеки в період дії воєнного стану відповідно до ч. 1 п. 5-2 Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку». У зв'язку з цим, просив визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), про державну реєстрацію права власності за АТ КБ «ПриватБанк» на об'єкт нерухомого майна, загальною площею 143,2 кв.м, магазин-приміщення №101.
В судовому засіданні ПриватБанк просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що чоловік повідомлявся листом банку від 12.06.2024 року про звернення стягнення на іпотечне майно в разі не усунення порушеного зобов'язання за кредитним договором. Також зазначав про безпідставність його посилань на заборону звернення стягнення на предмет іпотеки під час дії воєнного стану, оскільки така заборона поширюється на майно, що перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, в той час, як іпотечне майно є нежитловим приміщенням та кредит надавався йому на купівлю цього приміщення-магазину.
Розгляд справи
Суд з'ясував, що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16.05.2006 року приватним нотаріусом, чоловік є власником нежитлового приміщення, магазину. 16.05.2006 року між ПриватБанком та ним було укладено кредитний договір, відповідно до умов п. 1.1 якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит на строк до 16.05.2016 року включно, у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 170 тисяч доларів для купівлі магазина-приміщення. Пунктом 1.3 кредитного договору було передбачено, що забезпечення виконання позичальником зобов'язань за даним договором виступає іпотека: магазин-приміщення.
02.01.2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду до кредитного договору від 16.05.2006 року щодо розміру кредиту у вигляд невідновлювальної кредитної лінії в сумі 199 787 долари, зменшення суми заборгованості, яка виникла на дату підписання додаткової угоди на 6 371 долара та інше. 08.09.2006 року між сторонами було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 16.05.2006 року в іпотеку було передано магазин-приміщення.
Пунктом 26 договору іпотеки було передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено в позасудовому порядку, зокрема, шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити іпотекодавця. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав вбачається, що на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріуса від 21.11.2024 року на підставі іпотечного договору від 08.09.2006 року за АТ КБ «ПриватБанк» було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення магазин-приміщення.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. Факт укладання кредитного та іпотечного договорів, отримання кредитних коштів підтверджується наявними у даній справі, копіями кредитного договору від 16.05.2006 року та додаткової угоди до нього від 02.01.2013 року, договору іпотеки від 08.09.2006 року, що містять його підписи.
"В частині заперечень позивача щодо факту укладення кредитного та іпотечного договорів, отримання кредитних коштів, суд враховує, що відповідних позовних вимог позивач не заявляв, будь-яких обставин щодо їх не укладення, нікчемності або недійсності не навів. В той час як, факт їх укладання підтверджується наявними у даній справі та у досліджених судом під час її розгляду матеріалах цивільних справа №203/3174/21, №203/4541/22, копіями кредитного договору від 16.05.2006 року та додаткової угоди до нього від 02.01.2013 року, договору іпотеки від 08.09.2006 року, що містять підписи позивача. Інших підстав в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем не зазначалось. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про безпідставність та необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
