Дизель, добрива, зерно: війна в Ірані б’є по українським аграріям
Напруження навколо Ормузької протоки впливає на глобальні ринки
Ескалація конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном починає відчутно впливати на глобальні товарні ринки — від енергоносіїв до аграрної продукції. Для українського агросектору ці ризики особливо чутливі саме зараз, коли країна входить у весняну посівну кампанію. Напруження навколо Ормузької протоки — одного з ключових морських коридорів світової торгівлі — вже позначилося на цінах на нафту, пальне, добрива та логістику, що безпосередньо впливає на витрати аграріїв.
Пальне дорожчає перед посівною
На початку березня український ринок дизельного пального демонструє різке зростання цін. За даними аналітичного звіту «НафтоРинку», середня ціна ресурсу піднялася до 62,01 грн/л, додавши за три доби 8,02 грн (+12,9%), а за тиждень — 9,11 грн (+14,7%). При цьому кількість пропозицій на ринку скоротилася на 55%, що посилило ціновий тиск. Водночас експерти наголошують: ситуація не пов’язана з фізичним дефіцитом пального.
Ціни на пальне у мережевих АЗС України
Паливний експерт, Дмитро Льоушкін, засновник групи компаній Prime, пояснив, що основною причиною зростання цін є стрімке подорожчання нафти та енергоносіїв на світових ринках.
«Це не дефіцит — пального достатньо. Проблема в тому, що дуже швидко зростають ціни на світових ринках. У нас паливо є, але воно дорожчає дуже суттєво», — сказав Дмитро Льоушкін.
За словами експертів ринку, ажіотаж уже почався і подальше зростання цін виглядає цілком імовірним. Дмитро Льоушкін прогнозує, що у разі збереження високих світових цін на нафту роздрібна вартість пального може різко зрости.
«Якщо ціна на нафту зараз просто зупиниться на поточному рівні, то на АЗК, наприклад, ОККО та WOG, через тиждень можна буде побачити ціну близько 80 грн за літр, інші мережі продаватимуть по 75 грн», — прогнозує експерт.
Він також зазначає, що геополітична напруженість навколо Ормузької протоки лише посилює нервозність на ринку. Через загострення ситуації судноплавство у цьому регіоні ускладнилося: частина суден зупиняється або очікує на проходження, а страхові та логістичні витрати зростають. Водночас попит на пальне залишається стабільним навіть у разі різкого підвищення цін.
«Є таке поняття, як нееластичний попит. Якщо завтра паливо здорожчає до 100 грн, його все одно купуватимуть. І по 150 грн також будуть купувати, бо рухатися потрібно», - каже Дмитро Льоушкін.
У січні в уряді повідомляли, що Україна має запас пального більш ніж на 20 днів, однак у разі тривалого зростання світових цін на нафту внутрішні ціни можуть і надалі підвищуватися.
Ризики для ринку добрив
Напруження навколо Ормузької протоки може вплинути і на глобальний ринок добрив. Країни Перської затоки входять до числа ключових світових виробників і експортерів азотних та фосфатних добрив, а значна частина поставок проходить саме через цей морський коридор. Віцепрезидент StoneX з напрямку добрив Джош Лінвілл зазначає, що потенційні перебої у судноплавстві можуть заблокувати частину світових поставок.
«Проблема в тому, що таким чином одразу заблоковані три з десяти найбільших у світі експортерів карбаміду та три з десяти найбільших експортерів безводного аміаку», — пояснив він.
У сегменті фосфатів ситуація ще більш концентрована.
«П’ять країн контролюють 85–90% світового експорту фосфатів. Якщо Саудівська Аравія не може постачати продукцію на ринок, це серйозний удар», — додав експерт.
Український ринок уже почав реагувати на ці ризики. Керуючий партнер компанії «Агропартнер» Леонід Шнайдман пояснює, що будь-які логістичні проблеми в Ормузькій протоці швидко транслюються у ціни.
«Якщо в Ормузькій протоці виникають логістичні обмеження або ризики, це одразу створює напругу на глобальному ринку», — зазначив він.
За словами Шнайдмана, зростання цін на нафту автоматично підвищує ставки фрахту, що збільшує собівартість добрив. Ринок уже почав реагувати: пропозиція карбаміду обмежена, а ціни піднялися приблизно на $10/т — до близько $505/т FOB.
«Минулого тижня купити карбамід було дуже складно. Частина постачальників притримувала обсяги, очікуючи розвитку ситуації. Якщо ринок нервує, вони можуть додати $20–30 на тонні буквально за кілька днів», — зазначив він.
Зерновий ринок
Попри загальну напруженість, експерти не очікують такого системного впливу на зерновий ринок, як це було під час блокади Чорного моря. Виконавчий директор Міжнародної ради по зерну Арно Петі зазначає, що через Ормузьку протоку проходить приблизно 20 млн т зерна та олійних культур на рік.
«У глобальному масштабі це менше ніж 5% світової торгівлі зерном», — пояснив він.
Втім, для країн Перської затоки цей маршрут має критичне значення, оскільки більшість із них значною мірою залежить від імпорту продовольства морем.
Що це означає для українського ринку кукурудзи
Близький Схід залишається одним із важливих імпортних ринків для кукурудзи. За словами брокера White Brokers Олега Златова, регіон щороку імпортує значні обсяги цієї культури, і попит з цього напрямку відіграє важливу роль у формуванні цін.
«Останнє зростання цін на кукурудзу в Україні було значною мірою спричинене активізацією покупців із Близького Сходу. Саме їхній попит підтримав ринок і дозволив цінам на умовах DAP порти України зміцнитися», — зазначив він.
Якщо через військові ризики цей попит призупиниться або сповільниться, ринок може втратити один із ключових драйверів зростання. Златов також звертає увагу на роль Туреччини як торгового хабу.
«Прямих поставок кукурудзи до Ірану Україна фактично не здійснює, однак важливу роль відіграє Туреччина. Частина обсягів, що продаються турецьким компаніям, потрапляє на близькосхідні ринки», — пояснив він.
Ризики для трейдерів
У короткостроковій перспективі українські трейдери можуть зіткнутися і з фінансовими ризиками. Якщо частина контрактів із близькосхідними контрагентами буде переглянута або відкладена через форс-мажор, на ринку може з’явитися додатковий продаж зерна.
«Це може спричинити додатковий продаж товару “з коліс” або перепродаж контрактів, що посилить тиск на ціни», — зазначає Златов.
Ескалація конфлікту навколо Ірану створює хвилю нестабільності на світових товарних ринках саме в момент, коли аграрний сектор України входить у весняну посівну. Найбільш відчутний вплив наразі спостерігається на ринку пального та добрив — ключових ресурсів для польових робіт. Паралельно зростають логістичні ризики і невизначеність на ринку зерна, особливо з огляду на роль Близького Сходу як важливого імпортного напрямку для української кукурудзи.
Подальший розвиток конфлікту визначатиме, наскільки сильним буде цей вплив для аграрного ринку у найближчі місяці.
Слідкуйте за нами у Telegram
