День ракетних військ та артилерії: 5 захоплюючих історій захисників та захисниць України

3 листопада Україна відзначає День ракетних військ та артилерії. На жаль, війна актуалізувала це свято. І сьогодні в тому числі і від артилеристів та ракетників залежить незалежність нашої країни. Інформатор зібрав історії 5 військовослужбовців та військовослужбовиць, які звільняють Україну від окупантів. 

Тетяна Чорновіл 

Колишня журналістка і народна депутатка захищає Україну на посаді оператора ПТРК "Стугна". Роботі з такою зброєю навчилася за кілька тижнів до початку повномасштабної війни. Тетяна розуміла, що буде напад на Київ, тому готувалися до цього.

Сьогодні вона підбиває ворожу техніку, але зізнається в інтерв’ю: хизуватись тільки одним підбитим танком вже соромно, бо можна і більше. В березні Тетяні навіть вдалося знищити реактивну систему залпового вогню “Ураган”. Своїми переживаннями жінка активно ділиться в своєму профілі на Facebook. 

Роман Качур

Полковник і командир 55-ї окремої артилерійської бригади "Запорізька Січ" в березні отримав орден Богдана Хмельницького II ступеня, а в травні – звання Героя України та орден "Золота зірка". Свою посаду обіймає з 2018 року, а до цього був начальником артилерії 81-ї аеромобільної бригади. Брав участь і в АТО, і в ООС.

Реактивна батарея бригади під керівництвом Романа Качура два роки поспіль посідала перше місце у змаганнях артилерійських підрозділів. Його бійці мають досвід і з західним озброєнням, яке отримує Україна: французькі CAESAR та американські М777. В інтерв’ю Герой розповідає, що попри брак часу українським бійцям вдається оволодіти новою технікою лише за добу. 

Василь Боєчко

Артилерійський розрахунок капітана 128-ї окремої гірсько-штурмової закарпатської бригади в березні стримав наступ окупантів на вишгородському та ірпінському напрямках і не допустив оточення Києва. Колони знищеної техніки під Бучею – результат команди артилериста. 

"Наш розрахунок - 13 людей і три машини БМ-21. Ми там у ці перші дні були єдиним артилерійським підрозділом. Нам повідомили, що якщо ми звідти поїдемо, значить, Вишгород – все", – сказав Василь Боєчко в інтерв’ю Ліга.net. 

За досягнення його розрахунка Президент нагородив його Золотою Зіркою Героя України.

Олег Голіней

Під керівництвом начальника артилерії гаубична батарея три години стримувала наступ ворога на Сєвєродонецьк в перші дні війни. Завдяки цьому інші підрозділи ЗСУ отримали можливість відійти та закріпитись на запасних позиціях.

Також бригада Олега Голінея протягом війни неодноразово знищувала склади боєприпасів і пункти командування окупантів. Втім, підполковник воює з 2014 року. Починав з лав ЗСУ, але в 2018 році перейшов в Нацгвардію. Зізнається, що тоді у ворога не було такої переваги, як на початку повномасштабного вторгнення. 

Володимир Голованюк

Боєць 27-ї реактивної бригади на початку війни тримав полтавський напрямок. Коли ситуація на Сумщині ускладнилася, його групу відправили туди для підтримки. Побували і в Сумах, і Тростянці, і в Охтирці. Основним завданням було дізнаватися координати великих скупчень ворожого війська. Потрапляли і у прямі зіткнення. 

"Тоді ще ніхто не вмів користуватися такою штукою, як NLAW, а ми трішки були навчені. Добрі люди навчили. І ми одну російську БМП спалили з відстані 350 метрів", - каже Володимир в інтерв’ю Censor.net. 

До війська Володимир долучився ще в 2014 році, мобілізувався добровільно. Розраховував потрапити в десантники, але його забрали до артилеристів. Разом з побратимами організував взвод охорони для “Ураганів” під час штурмування Савур-Могили. Вивозив колони, коли почало замикатись кільце в районі Іловайська. Прикривав Донецький аеропорт з Пісок. Рятував побратимів своєю інтуїцією, адже завжди був обережним. Володимир зізнається: офіцери спочатку не слухали його порад, але досвід переконав. В 2015 році його демобілізували, бо дізналися про чотирьох синів. Про них Володимир нікому не казав, бо хотів служити. До речі, його старший син сьогодні також боронить Україну. 

Раніше ми писали про актуальну ситуацію в Бахмуті: росіяни намагаються блокувати його. Про те, що зараз відбувається на Донеччині, читайте тут. 

Софія Єлагіна