Вождь росіян стверджує, що не збирається нападати на країни-члени Альянсу, але його заяви вже є атакою на США
Вождь росіян володимир путін записав пропагандистське інтерв’ю про те, що, нібито, воювати з НАТО в нього нема «ні геополітичних, ні економічних, ні політичних» причин. Насправді конфронтація із Заходом давно стала вагомою складовою національної імперської ідентичності росіян, тож конфлікт з Альянсом практично неминучий. Наразі він має ознаки гібридної війни, але ризики його переростання у відкрите протистояння зростають, якщо Україну примусять до миру. Водночас обмежені спеціальні операції можуть залишатися в арсеналі кремля, як засіб розколювати Захід.
В Інтерв’ю вождя росіян пропагандистам із телепрограми «Москва. Кремль. Путін» він відкрито погрожує Фінляндії й водночас, з властивою йому шизофренічністю, заявляє, ніби не має наміру нападати на будь-яку країну НАТО. Мовляв, слова президента Америки Джо Байдена про те, що після України настане черга Альянсу — це брехня, завдання якої мобілізувати електорат та виправдати допомогу Києву.
«Це цілковита маячня. Я думаю, президент Байден це розуміє. Це просто мовний засіб, для того, щоб виправдати свою помилкову політику на російському напрямку. Вона помилкова, тому що не думаю, що Сполучені Штати на сьогодні, маю на увазі перспективу світового розвитку, так уже зацікавлені, як думали двадцять років тому, у завданні, як вони публічно заявляють, стратегічної поразки росії. Не думаю, що в цьому полягає національний інтерес Сполучених Штатів», — каже вождь росіян.
Легко прораховується, що сенсом таких заяв є спроба підіграти Дональду Трампу, який так любить цитувати російського диктатора. Зі слів путіна, виходить, що президент Байден не лише брехун, але й дурень. Він начебто діє контрпродуктивно, бо вирішив стати на бік України. А справжній інтерес США, мовляв, утримати росію в орбіті Західної цивілізації й не допустити союзу з Китаєм, на чому і стоїть «геніальний бізнесмен» Трамп, так, ніби цього можливо уникнути.
Але є і глибший зміст, який, ймовірно, прозвучав з уст путіна несвідомо, коли він «розбавляв» підготовлений текст власними вставками. І саме в них відображається справжній світогляд путіна, вони відкривають завісу над його планами: чітка прив’язка до дат — «зацікавлені, як думали двадцять років тому, у завданні… стратегічної поразки росії» — відсилає нас до початку 2000-них.
У1997 році побачила світ і, ймовірно, трохи пізніше потрапила до рук напівосвідченого кадебіста, книга Збігнєва Бзежинського «Велика шахівниця». На думку американського дипломата, США зацікавлені в руйнуванні імперських амбіцій кремля. Незалежній Україні в цьому плані належить провідне місце. Чи може людина, яка споглядає світ через призму боротьби зі США за глобальний вплив і наповнена месіанськими неоімперськими мотивами, відмовитися від ідеї війни проти Заходу? Звісно, ні, адже з його точки зору, це якраз і відповідає «геополітичним, економічним, політичним» інтересам росії.
Коли путін говорить, що у війні росії та США ніхто не зацікавлений, то навмисно підмінює поняття. Він говорить про глобальне ядерне протистояння, якого, звісно, ніхто не хоче. Але Захід остерігається не битви на взаємне винищення, а гібридних дій та обмеженого вторгнення в менші сусідні країни.
Зовсім не гарантовано, що у Вашингтоні чи Парижі будуть рішуче налаштовані розпочинати обмін ядерними ударами, скажімо, якщо рф почне пробивати «Сувальський коридор» до Калінінграда чи вирішить проводити «денацифікацію» у Фінляндії.Тому всі так занепокоєні браком «конвенційного озброєння» та боєприпасів. Якщо дії НАТО будуть нерішучими, це потенційно може знищити надпотужний оборонний союз і перетворить половину Європи на сферу впливу кремля.
«Я абсолютно переконаний, що судячи з того, що говорить російська пропаганда й деякі російські офіційні особи, це мрія рф, відновити російську імперію… Вони не говорять про Радянський Союз, оскільки мріють про російську імперію 19-го століття», — сказав президент Латвії Едгарс Рінкевичс.
Росія зацікавлена в руйнуванні НАТО хоча б тому, що розширення Альянсу після приєднання Фінляндії та Швеції перекриває вихід рф із Балтики. Вихід із Чорного моря теж контролює член НАТО Туреччина. Якщо Захід вирішить ізолювати рф, то зробить це заввиграшки, адже порти кремля в Тихому океані замерзають у холодну пору року, а найбільш економічно розвинуті регіони тяжіють до Балтики й Чорного моря. Це дає економічні важелі й у мирний час. До прикладу, Данія має можливість не пропускати у відкритий океан танкери, які перевозять російську нафту за цінами, вищими ніж встановлений мінімум.
Щодо економіки, то, як уже зазначалося, тотальної війни кремль не планує, а втрати від нової гібридної агресії проти Заходу можуть бути не такими відчутними, хоча б тому, що мало не всі можливі санкції проти кремля і так уже діють. Запровадження нових викликає чимраз більший опір, путін також розраховує на своїх «троянських коней» у ЄС та НАТО. Москва частково зуміла адаптуватися до санкцій та й відколи путін почав перейматися економічним благополуччям підлеглого населення?
Є політичні мотиви нападу на НАТО: агресія росії проти Європи чи США отримає широку підтримку населення, аж до «кореїзації» рф. З часів Івана Калити Захід сприймають за вотчину антихриста. Реформи Петра І нічого не змінили, ще під час Першої світової цар Ніколай І відправляв полки своїх «чудо-богатирів» у бій проти «проклятих хрестоносців». За СРСР це почуття трансформувалася в ненависть до «капіталістів-експлуататорів», яким треба «показати кузькіну мать». У росії путіна ставлення до Заходу є сумішшю страху, заздрощів та реваншизму. Сучасне покоління росіян виросло, під цитати персонажа Даніли Багрова з дилогії «Брат»: «скоро всій вашій Америці — кирдик».
Протистояння Заходу є вагомою, якщо не ключовою, часткою російської самоідентичності. При тому нема шансу, що вони не заспокояться, оскільки не здатні культурно переорієнтуватися на Азію. Свої серед чужих і чужі серед своїх, вони не належать цілковито жодному зі світів. За таких умов перманентна війна неминуча.
Гібридна війна, концепцію якої розробив начальник генштабу рф Валерій Герасимов ще до 2013 року, переосмислює поняття міждержавного конфлікту. У сучасні війні політичні, економічні, інформаційні, гуманітарні та іншими невійськові заходи відіграють таку ж роль, як військові дії. З цієї точки зору інтерв’ю путіна вже є атакою на США та НАТО.
Вождь росіян намагається, як мінімум, посилити протиріччя всередині демократичного табору. А може бути взагалі «джекпот»: Трамп кілька разів заявляв, що зруйнує альянс. Не дарма Конгрес прийняв закон, який забороняє президенту самостійно це робити. Reuters опитало два десятки експертів, і вони вважають, що Трамп готується поставити лояльних особисто до нього людей у Пентагоні, Держдепі та ЦРУ, щоб змінити політику щодо НАТО, України та Китаю. А в найкращому для себе випадку путін хотів би побачити на теренах Сполучених Штатів громадянську війну.
Мігрантська криза, яку спровокував кремль у Сирії, теж є елементом цієї гібридної війни. Вона призвела до росту нетерпимості та розбалансувала Європу. В арсеналі кремля є також енергетичний шантаж, інформаційна війна, діяльність спецслужб, корупція. Та ж агресія проти України та Грузії, у певному сенсі є війною проти Заходу.
Щодо прямої збройної агресії проти НАТО, то, як підмітив Інститут вивчення війни, зараз рф не дає розгулятися спротив України, але вони готуються. Якщо в результаті кремль відчує хоча б натяк на перемогу — це майже неминуче призведе до нової збройної агресії. Про це попереджають німецькі аналітики, про це заявляв президент Анджей Дуда на День незалежності Польщі, такої думки очільники США, Литви, Латвії та Фінляндії. Навряд вони у своїх висновках керуються інтуїцією, а не розвідданими.
Кажуть, до чогось серйозного слід готуватися років через три, принаймні Бундесвер має намір розмістити п’ятитисячну бригаду в Литві до 2027 року. Але чому б кремль мав очікувати, поки Захід підготується? У якійсь формі обмежені збройні дії рф проти НАТО можливі й зараз. Ще недавно всі міркували, куди рушать із Білорусі найманці з ПВК «Вагнер». Повторити подібне кремль може доволі швидко, зрештою, у нього в рукаві є ще, хай і невелика, але досі незадіяна в боях армія самозваного президента Олександра Лукашенка, а на території окупованої країни кремль розмітив ядерну зброю.
Приводом можуть бути «недружні кроки», до прикладу Литви, яка «принижує в правах російськомовних» чи дії Данії, яка «порушує міжнародне морське законодавство», або ж метою спецоперації з прокладання Сувальського коридору оголосять «захист національних інтересів». Для рф такий крок вельми спокусливий, оскільки 96 кілометровий шлях дав би можливість встановити пряме сполучення зі своїм анклавом. Водночас так можна відділити Литву, Латвією та Естонією від решти союзників. Як і все, що робить путін, головною метою є підвищення ставок, розкол та залякування Заходу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.