Три заводи, які постачали кисень в лікарні, призупинили роботу. Чим будуть дихати люди, які хворіють на COVID-19 в Україні

Україна стала споживати вдвічі більше кисню для лікування хворих на COVID-19, якщо порівнювати з квітневою хвилею пандемії 2021 року. А 3 заводи, які постачають оксиген до лікарень для лікування хворих на коронавірус, призупинили свою роботу. Про це під час виступу у Верховній Раді України повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, передає Інформатор.

Здавалося б, ситуація критична. Але оптимістично налаштований міністр заспокоїв: всупереч тому, що відбувається, кисню вистачить усім. Щоб вирішити проблему, Україна вже домовилася з Польщею про постачання О2. Більш того, у квітні поточного року Кабінет міністрів України навіть дозволив використовувати технічний кисень замість медичного. Але, як виявилося, лікарні не поспішають ризикувати життям пацієнтів, хоч зараз для лікування нових штамів потрібно набагато більше оксигену.

Для індійської «Дельти» потрібно більше кисню

Ще влітку в Україні почав циркулювати на той момент новий і разом з тим дуже небезпечний штам коронавірусу під назвою «Дельта» (індійський). Медики і особисто міністр охорони здоров'я передбачали: восени «Дельта» витіснить всі інші штами та буде домінувати. Небезпека полягає в тому, що цей різновид вірусу приблизно вдвічі заразніший за «Альфу» (британський), а ще «Дельта» частіше призводить до госпіталізації. І це далеко не все.

«Люди, які оперують цифрами і щодня відвідують лікарні бачать, як у 5-6 разів зросло споживання кисню на одного пацієнта госпіталізованого з «Дельтою». Середні витрати рідкого кисню в лікарнях на добу в порівнянні з аналогічним періодом квітня 2021 збільшилися вдвічі. Є міста, де споживання кисню досягає 45-50 тонн на добу», - пояснив Віктор Ляшко.

На додаток до всього перерахованого, два заводи з виробництва медичного кисню через планові регламентні роботи зупинилися на 10-15 днів. Ще у одного виробника на Західній Україні виникли технічні несправності. Всі ці обставини ніяк не сприяють зменшенню панічних настроїв серед населення. Особливо, якщо згадати торішню історію мешканки Житомира Ольги Грабар, яка буквально благала про кисень, а наступного дня раптово померла.

«Сергій Іванович, терміново потрібна ваша допомога для людей, що лежать у міській лікарні №1 !!! Для людей у реанімації з ковід-19 вже немає кисню!! Сьогодні реанімація працювала через раз! А це єдиний наш шанс на порятунок!!!! Втрутьтеся!!! Я знаю, ви в цьому місті можете все!!!! Я не знаю, як нам зараз пережити ніч, а на ранок кисню немає взагалі!!!! Я зараз сама тут лежу, кисень відключали за сьогодні вже 8 разів!!! Бідні лікарі в реанімації не знають що робити!!!», - писала Ольга на своїй сторінці у Facebook у листопаді 2020-го.

Тоді лікарі і чиновники Житомира заперечували зв'язок між нестачею кисню та смертю пацієнтки. Але ніхто не заперечував, що проблеми з киснем були.

Зараз же міністр охорони здоров'я запевняє - все під контролем. Так, 3 заводи тимчасово вийшли з ладу, але це не проблема, а інформація про брак О2 - всього лише фейк.

«І одразу поповзли чутки, що нібито кисню не вистачає. Система не готова. Спростую. Всі пацієнти, які потребують кисневої терапії отримають її», - сказав Віктор Ляшко.

Більш того, за словами міністра, уряд зробив все, щоб задовольнити потребу країни в оксигені. Наприклад, бізнес звільнений від податків і зборів на О2. А заклади охорони здоров'я ще у квітні поточного року отримали можливість використовувати технічний кисень замість медичного. От тільки опитані Інформатором лікарні не сильно поспішають ризикувати життям людей.

 До чого тут чадний газ

Історія з дозволом використання технічного кисню замість медичного, нехай і з низкою застережень з боку Кабміну, виглядає досить дивно.

Буквально рік тому вже колишній міністр охорони здоров'я Максим Степанов в питанні застосування технічного кисню був дуже категоричний.

«Деякі наші «експерти» вважають, що потрібно зараз взагалі скасувати таке визначення як медичний кисень і дозволити використання технічного. Цього НІКОЛИ не буде зроблено, тому що медичний кисень і технічний відрізняються. Медичний кисень - це лікарський засіб, який використовується для лікування людини. І він повинен відповідати певним стандартам. І це не тільки українська практика, це світова практика, тому що мова йде про здоров'я та життя громадян», - заявляв Степанов на брифінгу.

Як неспростовний доказ небезпеки такого виду О2 тодішній міністр наводив приклад 2010 року, коли в луганській лікарні №7 вибухнув технічний кисень.

Потім, щоправда, виявилося, що «ніколи» Максима Степанова має 6-місячний термін придатності. Вже у квітні 2021 року все той же голова МОЗ Степанов попросив Кабмін дозволити лікарням використовувати технічний кисень - у разі нестачі медичного. Звичайно ж, з уточненням «якщо він повністю відповідає показникам якості кисню медичного».

У чому ж різниця між двома видами оксигену? Почнемо з того, що технічний кисень використовують в промисловості, наприклад, для обробки металів, медичний - в охороні здоров'я для порятунку життя людей. Далі, технічний О2 може містити незначну частину домішок вуглекислого газу (СО2) і чадного газу (СО), а медичний не може.

Це лише основні відмінності двох видів оксигену, що відповідно до затверджених у 1978 році стандартів, більш, ніж на 99,5% складаються з чистого О2. Але саме ці 0,5% відмінностей можуть стати фатальними для людини, яка дихає за допомогою апарату штучної вентиляції легенів (ШВЛ), пояснює директор Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України академік Владислав Гончарук.

«У нас в атмосфері повітря містить в основному чистий кисень та азот. Є також невеликі домішки вуглекислого газу, які виділяє і людина, і природні виділення. А в технічному кисні може бути все, що завгодно. Припустимо, там буде СО (чадний газ), він надзвичайно небезпечний для дихання, тим більше, хворих людей», - пояснює Гончарук.

Ясна річ, що Кабмін дозволив поставляти в лікарні не будь-який технічний кисень, а тільки якісний, підтверджений відповідним сертифікатом. Але тут виникає резонне питання, чому підприємство, яке виробляє високоякісний технічний оксиген, не отримує ліцензію на медичний?

Виробництво технічного О2 без стандартів

Компанія ПрАТ «Лінде Газ Україна» - одна з тих, які займаються ліцензованим виробництвом медичного кисню. Як пояснив у відповіді на інформаційний запит Інформатора генеральний директор підприємства Дмитро Бебешко, обладнання для виробництва технічного та медичного оксигену може істотно і не відрізнятися. Головна різниця полягає в тому, що для виготовлення медичного О2 потрібна ліцензія. А щоб отримати ліцензію, необхідно мати відповідну матеріально-технічну базу, кваліфікований персонал, підтвердження кваліфікації обладнання та наявність атестованої лабораторії з контролю якості кисню.

«Вимоги для технічного кисню. Рідина: аналіз проводиться лише за 4 показниками: об'ємна частка кисню, вміст ацетилену, діоксиду вуглецю і вміст масел. Газоподібний кисень: ГОСТ скасований ... вимірюється тільки об'ємна частка кисню та волога.

Вимоги для медичного кисню. Рідина: аналіз проводиться за 7 показниками: об'ємна частка кисню, вміст ацетилену, діоксиду вуглецю та вміст масел, а також вміст оксиду вуглецю (СО - чадний газ), вміст газоподібних кислот і основ, вміст озону та інших газів-окислювачів, вміст вологи і механічних домішок. Газоподібний медичний кисень: вимоги до продукту описуються в Методах контролю якості лікарського засобу», - йдеться у відповіді на запит.

Також в «Лінде Газ Україна» розповіли, під час пандемії компанія почала виробляти максимально можливу кількість медичного кисню, щоб задовольнити потреби лікарень. Якщо у 2019 році підприємство в середньому виробляло 100 тонн і 450 балонів кисню в місяць, то під час осінньої «хвилі» 2020-го в 10 разів більше - 1 000 тонн і 12 400 балонів.

Лікарні не ризикують купувати технічний кисень

Але після того, як Кабмін дав «зелене» світло на закупівлю технічного оксигену замість медичного, ситуація в більшості лікарень особливо не змінилася. Ми перевірили закупівлі ряду українських комунальних лікарень через систему Prozorro, всі проаналізовані нами медустанови оголошують тендер саме на медичний кисень і з чітко прописаним ТЗ.

Відповідальність за застосування технічного оксигену в медичних цілях лікарні брати на себе не збираються.

«Ми не застосовуємо цей кисень для апаратів ШВЛ. Це ж життя людей. Нам не потрібен технічний кисень. Кабінет міністрів може дозволяти, що завгодно, але в нашій лікарні ніхто не ризикне використовувати технічний кисень. Я майже впевнена, що жоден медик не візьме на себе таку відповідальність. Нам потрібен тільки медичний», - відповіла представниця тендерного комітету Київської лікарні №8 Олена Альциванович.

Академік Владислав Гончарук не заперечує, в критичних ситуаціях часто доводиться йти на ризик, але в даному випадку, на його думку, ризик невиправданий.

«Ніхто не знає, які домішки можуть бути в технічному кисні. Обов'язково для дихання потрібен медичний кисень. Так, медичний коштує дорожче. Послухайте, але в іншому випадку, якщо помре хворий, то ніхто не доведе, що помер він від того, що кисень був неякісним», - пояснює Гончарук.

Як би не розповідали чиновники з Кабінету міністрів, але ситуація з киснем, як ми бачимо, залишається напруженою. В останні дні щодня фіксується рекордна кількість нових хворих на COVID-19. Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко обіцяє, що в пікові навантаження країна готова надати 84 тисяч ковідних ліжок. 

Ось тільки складно прогнозувати, кому з понад 300 000 хворих може знадобитись ковідне ліжко-місце або апарат ШВЛ вже завтра.