Попри важку ситуацію, масштабних обмежень з постачання газу через його дефіцит не прогнозується, з електроенергією все значно складніше
Україна входить у один із найскладніших опалювальних сезонів у своїй новітній історії. Через удари по енергетичній інфраструктурі країні вже потрібен імпорт енергоресурсів. Скільки газу та електрики може імпортувати Україна із сусідніх країн та чи є на це гроші, розповідає РБК-Україна.
До початку осінньо-зимового періоду в підземних сховищах України планувалося накопичити 13,2 мільярда кубометрів газу, з яких 4,6 мільярда повинен був становити імпорт. Станом на початок жовтня в сховищах вже було достатньо запасів для старту опалювального сезону. План уряду був виконаний на 95–97%, повідомив голова правління "Нафтогазу" Сергій Корецький.
Однак незабаром після цього Росія почала масовані обстріли газової інфраструктури, в результаті яких було виведено з ладу до 60% потужностей внутрішнього видобутку, пише Bloomberg з повідомленням на джерела в українському уряді.
"Ми можемо втратити суттєву частину внутрішнього видобутку. Навряд чи ми зможемо повністю відновити ці об’єкти взимку, - зазначив аналітик консалтингової компанії ExPro Consulting Михайло Свищо.
Основним гравцем газового ринку залишається державна компанія "Нафтогаз". Її дочірні структури добувають, транспортують та імпортують паливо. Вона також є головним постачальником газу для побутових споживачів. Понад 98% домогосподарств в Україні отримує газ від "Нафтогазу". Їм компанія продає газ за пільговими цінами, які нижчі за ринкові, через що не отримує прибутку для покриття дорогого імпорту. Для купівлі імпортного газу "Нафтогаз" використовує в тому числі кредитні кошти.
"Компанія вже залучала кредити від іноземних партнерів, але зараз потрібно буде додаткове фінансування", - пояснив аналітик та додав, що обсяг додаткового фінансування буде залежати від того, наскільки швидко вдасться відновити пошкоджені об’єкти й чи триватимуть нові обстріли. Україні потрібно буде імпортувати понад 6 мільярдів кубометрів газу до кінця цього року та, ймовірно, продовжити імпорт у першому кварталі 2026 року, прогнозує експерт. Обсяги будуть залежать від температури взимку, рівня споживання та пошкоджень газовидобутку "Якщо зима буде холодною, споживання зросте – це може додати або відняти мільярд кубометрів. Ми готуємося до найгірших сценаріїв, - підкреслив Свищо.
У жовтні компанія залучила понад 370 млн доларів від українських та європейських банків. "До кінця року очікується новий пакет фінансової допомоги від партнерів для забезпечення імпорту", - повідомив аналітик.
Технічні обмеження для нарощування імпорту відсутні. Україна наразі використовує лише частину доступних потужностей – близько 23 мільйонів кубометрів на добу при можливості імпортувати до 70 мільйонів кубометрів. Купувати газ також є де, "Нафтогаз" імпортує його з різних напрямків: Словаччина, Угорщина та Польща.
"Потужності технічно є. Питання – у ціні, вона може збільшитись.Словаччина планує підвищити тарифи на транзит газу до України на 70% через втрату російського транзиту. Це може значно здорожити імпорт", - додав Свищо.
Попри важку ситуацію, масштабних обмежень з постачання газу через його дефіцит не прогнозується, вважає аналітик. Втім, ризик локальних обмежень через удари по інфраструктурі існує. "У нас є всі технічні можливості, щоб уникнути масштабного припинення постачання газу, ще залишилася частина видобутку і запаси у сховищах", - підсумував експерт.
Структура ринку електроенергії відрізняється від газового ринку. Імпортом займаються приватні компанії, які купують електроенергію на європейських ринках і продають її в Україні. Обсяги імпорту залежать від різниці цін між Україною та країнами ЄС, яка напряму впливає на прибуток таких компаній.
"Якщо в Україні ціна буде вища, ніж, наприклад, у Словаччині чи Угорщині, тоді імпорт стає вигідним і зростає. Це – комерція, і трейдери орієнтуються виключно на ринкові умови", - зазначила аналітик ринку електроенергії ExPro Consulting Дар’я Орлова.
Також Україна може використовувати аварійну допомогу від партнерів – це тимчасове постачання електроенергії для балансування системи, яку закуповує НЕК "Укренерго" у критичних ситуаціях. Проте ціна на неї вище за ринкову і можливість для такого імпорту є не завжди, наголосила експерт.
"Останніми днями Україна вже закуповувала аварійну допомогу за кордоном. Але постійно покладатися на неї не можна. Європейські партнери очікують, що дефіцит ми покриватимемо комерційним імпортом, а не аварійною допомогою", - додала Орлова.
Технічно Україна може імпортувати до 2 гігават потужності, проте навіть попри запровадження графіків відключень і повідомлення про дефіцит потужностей ця можливість наразі не використовується повною мірою.
"Імпорт справді зріс. Особливо у години вечірнього піку, коли споживання найбільше, але він усе ще не досягає технічних обмежень. Тобто імпортувати можна було б ще більше", - підкреслила експерт.
Наразі основними постачальниками електроенергії в Україну залишаються Угорщина, Румунія та Словаччина. Експорт електроенергії з України, після масованих російських обстрілів і пошкодження енергетичної інфраструктури, практично зупинено.
"У вересні Україна експортувала рекордні обсяги електроенергії, але в жовтні цей показник впав до мінімуму. Натомість імпорт зріс – за перші 17 днів жовтня імпортовано більше електроенергії, ніж за весь вересень", - повідомила Орлова.
Російські обстріли впливають на обсяги імпорту й іншим чином. Проблеми з передачею електроенергії через пошкодження інфраструктури можуть ускладнити її постачання. "Якщо будуть пошкоджені об’єкти системи передачі або магістральні мережі, електроенергію просто не можна буде передати", - підкреслила експерт.
Загалом імпорт може частково компенсувати втрати потужностей після обстрілів, але його обсяг все ж технічно та економічно обмежений. "Все залежить від масштабу пошкоджень енергосистеми й можливості передачі електроенергії з Європи", – резюмувала Орлова.