Коли повідомляли про намір росії розпочати повномасштабне вторгнення в Україну, у це теж ніхто не хотів вірити.
Пекін не зупиниться перед силовим захопленням Тайваню і активно готується до цього. Вважається, що якщо росії вдасться досягти якогось успіху в Україні, це може спровокувати Китай напасти на острів. Але Пекін може й не очікувати завершення бойових дій, а розпочати бойові дії у найближчому часі — на користь цього твердження є багато ознак.
У сучасному світі все дуже взаємозалежне. Різні ознаки вказують на те, що путін затягує війну з надією не на довгу, а на середню перспективу — орієнтовно до 2025 року. Цей термін пов'язано з можливою перемогою Дональда Трампа на виборах у США, втомою західних еліт від України. Але є думка, що Захід не може кардинально змінити своєї позиції, щодо України, незалежно від того, хто прийде до влади. Вашингтон не може допустити повторення Афганістану. Тож плани вождя росіян володимира путіна можуть бути набагато радикальнішими й передбачати розгортання війни на іншому кінці земної кулі — в Тайвані.
Якщо Китай піде на такий крок, це відверне увагу і сили Заходу, зокрема США, від війни в Україні. Потенційно, це може спричинити також Третю світову війну, адже торік президент США Джо Байден заявив, що Вашингтон має намір захищати Тайвань військовим шляхом у разі нападу Китаю. В аналітиків немає впевненості щодо того, що обов’язково буде задіяно армію Сполучених Штатів, адже досвід російсько-української війни свідчить, що ядерне стримування може бути вагомим аргументом і козирем авторитарних режимів. Водночас зрозуміло, що якщо інтервенція КНР в Тайвань відбудеться, Заходові буде не до підтримки Києва: всі сили будуть зосереджені на стримуванні Пекіну.
Китай постійно сигналізує про намір привести свою армію до бойової готовності до 2027 року. Ніби-то, на цей час заплановане проведення основних реформ в армії, здійснено її переозброєння, нарощено виробництва озброєння. Директор Центрального розвідувального управління Вільям Бернс теж заявив, що Китай може планувати захоплення Тайваню у 2027 році, повідомляє Reuters.
Але ніхто не буде оголошувати справжню дату початку свого нападу, адже «війна — це мистецтво обману». Голови Командування повітряної мобільності США (AMC) генерала Майка Мініхана вважає, що вторгнення відбудеться у 2025 році.
«Сподіваюся, я помиляюся. Моє чуття підказує мені, що ми будемо битися в 2025 році. Команда Сі, розум і можливості — усе це узгоджено до 2025 року», – написав Мініхан.
Міністр оборони Тайваню теж вважає, що Китай повністю підготується до вторгнення у 2025 році. Натомість наприкінці минулого року генеральний директор Бюро національної безпеки Тайваню Цай Міньєн казав, що війна розпочнеться у 2023 році.
Наприкінці 2022 року, після скасування політики «нульової терпимості» до COVID-19, здавалося, Пекін вирішив «скинути пар» і уникати нарощування протистояння. Як вважалося, цьому стали причиною економічні негаразди Піднебесної. Оскільки намічалося деяке потепління, у Міжнародному валютному фонді навіть покращили прогноз розвитку світової економіки. Вселяли надії заяви китайського віцепрем'єра Лю Хе в Давосі, коли він говорив про співпрацю та відкритість до світу. У лютому Пекін мав відвідати держсекретар США Ентоні Блінкен.
Не відомо, наскільки ці кроки були щирими, а не наміром приспати пильність ворога, але після того, як Сполучені Штати збили повітряну частково керовану китайську кулю-шпигуна, настала нова хвиля загострення. Попри всі спроби Вашингтона повернутися до діалогу, візит Блінкена так і не відбувся.
Натомість Сі Цзіньпінь звинуватив США у стримуванні розвитку Китаю та поїхав до росії, де уклав низку умов, які перетворюють рф на сировинний придаток КНР і гарантують сировинну базу, зокрема постачання енергоносіїв на випадок ембарго з інших країн. Залишилося розв'язувати проблему стабільного ринку збуту китайської продукції, адже, як показав досвід російсько-української війни, санкції можуть бути дуже відчутним ударом по боєздатності країни. Для цього потрібна Європа.
Замість налагодження відносини з Вашингтоном, Китай зосередився на намаганні розірвати союзницькі відносини між США та ЄС. Останні події навколо візиту до Пекіну Емануеля Макрона показують, що Китай досягнув у цьому певних успіхів. Ймовірно, заяви, подібні до тієї, яку озвучив французький президент, лунатимуть частіше.
До прикладу, одіозний прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підтримав нещодавні заяви президента Макрона. Він сказав, що Європі потрібно опікуватися власними справами, а інтереси США та ЄС не обов’язково подібні.
«Французький президент шукає потенційних партнерів, а не ворогів, що є близьким до позиції Угорщини», – сказав він.
Якщо така позиція ставатиме популярнішою, Захід може виявитися розділеним у момент вторгнення. Поки окремі країни Європи торгуватимуть з Китаєм, США та деякі його союзники намагатимуться йому протистояти в Тайвані.
29 березня Foreign Affairs видало матеріал про те, що Сі Цзіньпінь переводить КНР на військові рамки та прямо закликає генералів готуватися до війни. Хоч заклики бути готовим до війни не означають намір її розпочати, останнім часом Китай різко наростив кількість військово-морських навчань.
Останні масштабні навчання збройних сил Китаю відбулося одразу після візиту президентки Тайваню Цай Інвень до США. Східне командування НОАК оголосило про операцію «навколо острова» в Тайванській протоці з 8 по 10 квітня. Тоді китайці зосередилися на репетиції завдання ударів з повітря, ракетних ударів та оточення острова. Американські військові заявляють, що дії Пекіну стають чимраз агресивнішими.
На останніх військових навчаннях у Китаї враховували досвід російсько-української війни, зокрема застосування безпілотників, інтернет-зв’язку за допомогою мережі Starlink та інформаційну боротьбу. Армія КНР використовує у військових цілях цивільні кораблі, це ускладнює здатність розвідки США вчасно попередити союзників. На Тайвані сумніваються у здатності своєї ППО точно виявляти пуски ракет армії КНР. Авіація Китаю теж матиме перевагу в небі, тим більше, що лише половина літаків Тайваню повністю готові до польотів, пише The Washington Post
Водночас Захід виявив великі прорахунки в своїх військових стратегіях, зокрема недооцінку застосування артилерії, танків та великих мас піхоти. Внаслідок цього НАТО та його союзники виявилися неготовими до таких об’ємів втрат боєприпасів, які є під час російсько-української війни та суттєво витратили власні запаси. Наразі активно запускають виробництво артилерійських снарядів, але не це потрібен час, мінімум півроку-рік.
Тим часом КНР оголосило про закриття повітряного простору поблизу Тайваню, на три дні — з 16 по 18 квітня, пише Reuters. Ніби-то, це потрібно для тестування озброєння, але справжні причини не оголошено. З одного боку навряд йдеться про вторгнення прямо зараз, адже Китаю вигідно дочекатися результатів парламентських виборів у Тайвані, де можуть перемогти кандидати Гоміньдану — партії, яка прихильна до тісніших зв'язків з Китаєм. Чжао Чуньшань, почесний професор Інституту материкового Китаю у Тайвані, заявив, що напад Китаю на Тайвань є малоймовірний до президентських виборів на острові, які відбудуться у 2024 році.
Але ризик поступово зростатиме ближче до цього часу, адже Китай може вирішити, що його кандидат не перемагає. Пекін також може прийняти рішення, що його влаштовує лише повна окупація острова, а тому треба вдарити у слушний момент, поки ніхто не очікує.
Є ознаки, що Китай таємно постачає росії окреме озброєння. Принаймні, мова йде про безпілотники та снаряди. Здається, Пекін сподівається, що росія зможе достатньо добре протриматися за мінімальної підтримки ще якийсь час, тому може почекати, щоб не наражати Піднебесну на західні санкції.
Американська розвідка, свідчать таємні документи, які потрапили в мережу, вважає, що Китай погодився поставити летальне озброєння російським військовим, хоча на момент публікації зливу ще й не зробив цього, повідомляє The Washington Post. Навіть якщо такі поставки ще не відбулися, сам цей намір Пекіну, може свідчити, що Сі Цзіньпін, хоче скористатися моментом, коли військовий потенціал США і Європи ослаблені.
Найближче десятиліття, як очікують експерти Atlantic Council, пройде під знаком боротьби між Китаєм та США за домінування у світі. 70% експертів організації вважають, що війна між Тайванем та Китаєм дуже ймовірна і відбудеться упродовж найближчих років. Пекін не стримає загроза західних санкцій, якщо КНР вирішить, що великої війни зі США та НАТО не вдасться уникнути. Якщо ми почуємо про постачання зброє, це означає, що Сі Цзіньпінь от-от розпочне конфлікт, що може перерости Третю світову, адже очікує, що незабаром західні санкції стануть останнім, що його турбує.
Раніше ми писали про те, що Китай офіційно повідомив, що не буде постачати зброю кремлю. Інформатор також розповідав про те, що очільниця МЗС Німеччини Бербок під час візиту до Піднебесної намагалася продемонструвати спільну позицію ЄС після візиту президента Франції Емануеля Макрона.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.