Скандал навколо справи Міндіча створює реальний ризик втрати ключового фінансування для України, а бельгійське блокування механізму з використанням заморожених російських активів ставить під сумнів репараційний кредит на €140 млрд
Скандал навколо бізнесмена Тімура Міндіча загострює ризики фінансування України на 2026 рік. Через корупційні звинувачення Брюссель і низка європейських столиць можуть поставити під сумнів ідею великого репараційного кредиту, а це підриває шанси Києва отримати як бюджетну, так і військову підтримку на наступний рік.
Національне антикорупційне бюро України повідомило про масштабну операцію «Мідас» у сфері енергетики. Слідство встановило, що організована група систематично отримувала «відкати» від контрагентів «Енергоатому» — від 10% до 15% вартості контрактів. Через офіс у центрі Києва відмили близько 100 млн доларів.
Бельгія відмовляється підтримати європейську «репараційну позику» на 140 мільярдів євро, із застосуванням заморожених активів Центрального банку РФ, що зберігаються в депозитарії цінних паперів у Брюсселі. Повернення передбачалося лише у разі, якщо Москва погодиться сплатити воєнні репарації.
Проте бельгійський уряд заблокував реалізацію цієї ідеї, посилаючись на юридичні ризики, судові претензії та побоювання відповідних заходів з боку РФ. На жовтневому саміті ЄС прем’єр Барт Де Вевер вимагав гарантій фінансової безпеки своєї країни. Крім того, проти використання заморожених активів виступив і прем’єр Словаччини Роберт Фіцо, що ще більше ускладнило переговори.
Експерти попереджають: якщо механізм не буде погоджено на рівні ЄС до наступного саміту, у лютому 2026 року в Києва може виникнути гостра потреба в коштах. Альтернативи складні: пряма ринкова позика від держав-членів ЄС малоймовірна — урядам зараз не вигідно брати на себе відсоткові платежі. Варіант із «коаліцією охочих» залишається можливим, але політична тривожність та корупційний скандал такого значного масштабу в Україні очевидно остаточно загальмує цей процес. Саме через питання корупції ще влітку були заморожені інші програми фінансування з боку ЄС. Їх не вдалося розморозити навіть після рішення президента повернути всі повноваження антикорупційним органам.
Ще один серйозний ризик — військове фінансування. Частина партнерів можуть утриматися від надання кредитів або гарантій до повного прояснення справи, особливо якщо з’являються твердження про зловживання в оборонних закупівлях. За повідомленнями джерел, наближених до розслідувань, слідчі вивчають також контракти в Міністерстві оборони; можливі нові процесуальні дії.
Під час обшуків було виявлено грошові кошти в специфічній упаковці, характерній для міжбанківських операцій високого рівня. На фото опублікованих НАБУ можна помітити упаковку Федерального резервного банку США (Federal Reserve Bank). Біла паперова обгортка з чорним штрих-кодом і написами на кшталт ATLANTA SERIES або KANSAS CITY SERIES — це упаковка резервних банків США. Такі пакування використовуються виключно у Федеральній резервній системі США або на підприємствах, що постачають готівку.

Зазвичай ці гроші проходять через Національний банк України, який отримує їх із-за кордону — з європейських або американських банків. Потім готівка надходить до комерційних банків, де її мають розпаковувати та перепаковувати у власні стрічки. У цьому випадку цього не сталося: банкноти у «федеральній» упаковці потрапили безпосередньо від НБУ до приватної особи. Це може бути навіть військова допомога США. Це звичайно не точно, але це все перевірять: оскільки на кожній пачці готівки, яка передавалася Україні, є своє маркування, і всі ці пачки можна відстежити.
Можливо, рішучі дії проти корупціонерів могли б врятувати позиції президента Володимира Зеленського. У 2019 році він як кандидат критично висловлювався щодо корупції.
"Порошенко мав посадити Свинарчука. Він сам не може, але він мав звернутися до правоохоронних органів, - заявив тоді Зеленський.
Сьогодні критики наголошують, що рішучі, добре документовані дії проти корупціонерів могли б відновити довіру західних партнерів. Натомість у публічних заявах Офіс президента переважно декларує підтримку розслідувань. Частина громадськості й експертів вважає ці реакції недостатньо швидкими й системними. Тепер же ситуація повторюється: президент зволікає і не демонструє справжньої боротьби з корупцією. Звільнення міністерки енергетики Світлани Гринчук нічого не змінило, а про ексвіцепрем'єра Олексія Чернишова, схоже, взагалі забули.
"Че Гевара" або ж Чернишов, за даними ЗМІ, отримував гроші з відкатів від постачальників Енергоатому під будівництво розкішного комплексу у Козині під Києвом, який складався з чотирьох приватних будинків та іншої інфраструктури. Один з цих будинків мав відійти особисто Чернишову. Інший – Міндічу. Ще два – невідомим впливовим посадовцям з Офісу президента.