Зловмисники використовують фейкові листи, підроблені довіреності та фіктивні угоди, щоб привласнити чуже житло. Як убезпечити себе
Власники квартир в Україні стикаються з дедалі зухвалішими шахрайськими схемами - від фейкових листів від "органів влади" до підроблених документів на нерухомість. Підроблені листи від влади розсилають щонайменше з початку 2026 року - і це лише один із численних способів виманити гроші та персональні дані. Жертвою може стати будь-який власник житла, особливо якщо документи на квартиру не оформлені належним чином або майно "пустує" в реєстрах.

В Україні активно діють організовані злочинні угруповання у сфері нерухомості, про що свідчать матеріали Державного бюро розслідувань. Зловмисники цілеспрямовано шукають квартири, власники яких померли або тривалий час відсутні. До схем нерідко залучені "чорні рієлтори", нотаріуси та навіть окремі посадовці, які оформлюють майно на підставних осіб через фіктивні угоди.
Схожа справа нещодавно набула розголосу в Кропивницькому. Шестеро підозрюваних через підроблені документи привласнили квартири померлих і самотніх людей та продали їх - загальна сума збитків перевищила 5,7 млн грн. У Києві паралельно розкрили угруповання, до складу якого входив колишній суддя: зловмисники заволоділи п'ятьма квартирами у столиці та Одесі через фіктивні боргові зобов'язання і підроблені рішення суду.
Окрема поширена схема - підроблена довіреність. Шахраї оформлюють широкі повноваження на розпорядження майном під різними приводами - нібито для отримання субсидії, переоформлення документів чи вирішення питань із комунальними службами. Після цього довірена особа продає або дарує нерухомість третім особам. Власник дізнається про це вже після завершення всіх реєстраційних дій.
Передусім до групи ризику потрапляють власники нерухомості, внесеної до Держреєстру речових прав. Особливо вразливі - самотні літні люди, а також ті, чиє право власності не зареєстроване належним чином в електронному реєстрі. Якщо квартиру купували або успадковували до 2012 року і після цього жодних нотаріальних дій не провадили - вона може "пустувати" у реєстрах, що створює ризик для власника.
Якщо виникла підозра, що квартиру продали без відома власника, юристи радять діяти негайно: отримати витяги з реєстрів, зібрати всі наявні документи та подати заяву про кримінальне правопорушення. Судова практика здебільшого стає на бік першого власника, якщо майно вибуло з його володіння поза його волею. Водночас процес повернення нерухомості через суд може тривати роками.
НБУ, кіберполіція та Держспецзв'язку у травні 2026 року запустили інформаційну кампанію "#ШахрайГудбай" з платіжної безпеки. Вона охоплює, зокрема, схеми шахрайства під виглядом державних сервісів - тобто саме ті методи, які застосовують і в сфері нерухомості. У Держспецзв'язку підкреслюють, що кібергігієна важлива не лише для особистого захисту, а й для безпеки державних систем загалом.
Паралельно зі схемами з нерухомістю Держспецзв'язку фіксує зростання шахрайства в інших сферах. Зловмисники, як свідчить матеріал про продаж водійських посвідчень онлайн, обіцяють "гарантований результат" на іспиті та зникають із грошима і копіями документів жертв. Небезпека подвійна - люди втрачають і кошти, і конфіденційні персональні дані, які потім можуть використати для нових злочинів.
Зростання шахрайської активності відбувається на тлі загальної економічної нестабільності. Українці стикаються з тиском на особисті фінанси в різних сферах - від цінових коливань на споживчих ринках до маніпуляцій із документами та майном. Фахівці з кібербезпеки наполягають: базова обізнаність про поширені схеми обману залишається найефективнішим захистом від шахраїв.