«Цей текст дуже болючий і сидів у мені як справжня сповідь. Свій куплет я написав за п’ятнадцять хвилин, але вперше за понад двадцять років я не просто плакав — я буквально вив, поки писав його. Через творчість я проживаю цей біль і ніби проліковую себе», — говорить ХАС.