Відомство спростувало чутки про відмову від звинувачень: провадження щодо детектива закрили через визнання ним вини та сплив строків давності
Офіс генерального прокурора спростував твердження про відмову від обвинувачень у справі детектива НАБУ Віктора Гусарова. Раніше повідомлялося, що генпрокуратура відкликала звинувачення у держзраді та звільнила фігуранта з-під варти. Тепер відомство роз'яснило: суд закрив справу не через відсутність злочину, а з нереабілітуючих підстав - після того, як підозрюваний сам визнав провину.
Про це в коментарі виданню "Апостроф" заявила речниця управління інформаційної політики та комунікацій Офісу генерального прокурора Мар'яна Гайовська-Ковбасюк. За її словами, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 4 червня ухвалено виключно у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - і підозрюваний надав на це офіційну згоду.
"Суд закрив справу не через відсутність події злочину чи недоведеність факту несанкціонованих дій з інформацією, а після того, як фігурант визнав свою провину у вчиненні правопорушення за ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України", - заявила Гайовська-Ковбасюк
Слідство встановило: підозрюваний передавав дані громадян України з баз МВС своєму колишньому колезі-правоохоронцю, який із лютого 2014 року перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим. Саме через характер цих дій правоохоронці перевіряли версію щодо державної зради. Проте достатніх доказів умислу на передачу відомостей представнику держави-агресора не виявили - тому прокурор закрив провадження в цій частині.

Гайовська-Ковбасюк підкреслила, що закриття провадження не спростовує сам факт протиправних дій. Незаконне поводження з інформацією тривало у 2012-2015 роках. На момент завершення розслідування строки давності за цим епізодом уже спливли - що є самостійною підставою для звільнення від відповідальності згідно зі статтею 49 Кримінального кодексу України.
Відповідне клопотання прокурор скерував до суду 13 березня. 4 червня суд задовольнив його. Тобто від подачі клопотання до його розгляду минуло майже три місяці.
21 липня 2025 року СБУ та Офіс генпрокурора заявили про викриття агентурного проникнення російських спецслужб до Національного антикорупційного бюро України. Повідомлялося, що у Києві затримали співробітника Центрального апарату НАБУ, який нібито шпигував для російської спецслужби. СБУ стверджувала, що Гусаров працював на російські спецслужби, а його куратором був Дмитро Іванцов - колишній заступник керівника охорони Віктора Януковича.
У період служби в МВС - з 2012 по 2015 роки, тобто до початку роботи в НАБУ - Гусаров пересилав електронною поштою інформацію про громадян України одному з працівників Управління державної охорони. За даними СБУ, після окупації Криму ця особа перейшла на бік країни-агресора і з 2020 року працює у Федеральній службі охорони Росії.
Сам Гусаров заявляв, що познайомився з Іванцовим через чинного співробітника СБУ і сприймав його як колегу. Він наполягав, що не знав про втечу Іванцова та його роботу на Росію до обшуку СБУ у серпні 2024 року. Після цього, за словами захисту, Гусаров надав гаджети, паролі, пояснення і пройшов поліграф, а доказів злочину на його пристроях не знайшли.
Влітку 2025 року справу Гусарова Офіс генпрокурора та СБУ використали як обґрунтування атаки на антикорупційні органи, а сам Гусаров безпідставно провів 5 місяців у СІЗО. 21 липня 2025 року СБУ й Офіс генпрокурора провели в різних регіонах України понад 70 обшуків у співробітників НАБУ. Частині з них інкримінували державну зраду, незаконну торгівлю з країною-агресором, корупційні дії. У першому інтерв'ю після виходу із СІЗО Гусаров назвав справу проти себе політичною.
Додамо, що у мережі поширювалась інформація про те, що НАБУ та САП нібито зав'язані у корупційних схемах із топпосадовцями України та Європи. Втім, це виявилась хвиля фейкових меседжів. Детально про інформаційні атаки на НАБУ та їхнє російське походження Інформатор писав окремо.