Бисторозайм хотів стягнути з харків'янки понад 38 тис. грн сумнівного кредиту через нотаріусіа, але змушений був оплатити їй 7 тис. грн на адвоката
Харківський районний суд ухвалив додаткове рішення про витрати на правову допомогу у справі проти ТОВ "Дебт Форс".
Харківський районний суд Харківської області 31 серпня ухвалив додаткове рішення у справі про визнання незаконним виконавчого напису нотаріуса, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" (ТМ Бистрозайм) на користь позивачки 7000 гривень витрат на правову допомогу. Жінка через свого адвоката домоглася визнання виконавчого напису недійсним ще у травні, а тепер отримала компенсацію судових витрат. Суд визнав вимоги обґрунтованими та задовольнив заяву представника позивачки повністю.
Ця справа є продовженням рішення Харківського районного суду Харківської області від 4 травня 2026 року, яким за позовом жінки визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем. Йдеться про напис за реєстром № 205616 про стягнення з жінки заборгованості за кредитним договором № 500583459 від 6 березня 2017 року у сумі 37,8 тис. грн. Повний текст рішення опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Тим рішенням із ТОВ "Дебт Форс" уже стягнули на користь позивачки 605 гривень судового збору, а на користь держави - 968 гривень 96 копійок.
У позовній заяві жінка одразу зазначила орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу - 7000 гривень, і попередила, що доказами понесення цих витрат надасть протягом п'яти днів після ухвалення рішення. Представник позивачки, адвокат Андрій Лисенко, подав заяву про ухвалення додаткового рішення 14 травня 2026 року - в останній день установленого законом строку, оскільки копія рішення надійшла до електронного кабінету представника 9 травня.
Суд встановив, що 16 грудня 2025 року між адвокатом Лисенком та позивачкою укладено договір № 1 про надання правничої допомоги, за яким гонорар визначено у фіксованій сумі 7000 гривень. До заяви додано акт виконаних робіт із детальним переліком наданих послуг та квитанцію від 14 травня 2026 року про сплату цієї суми адвокату.
"Розмір витрат на правову допомогу відповідає співмірним зі складністю справи, реальним і підлягає стягненню з відповідача на її користь", - зазначив суддя Харківського районного суду Харківської області Омельник М.М.
Суд звернув увагу, що представник відповідача, попри належне повідомлення про розгляд справи, у судове засідання не з'явився і жодних заперечень проти вимог про стягнення витрат на правову допомогу не надав. Суд також відхилив клопотання про поновлення строку на подання заяви, оскільки встановив, що строк насправді не було пропущено: останнім днем на подання заяви було саме 14 травня 2026 року.
При ухваленні рішення суд керувався такими обставинами справи:
- договір про надання правничої допомоги укладено 16 грудня 2025 року на фіксовану суму 7000 гривень;
- до заяви додано акт виконаних робіт із детальним описом послуг адвоката;
- оплату 7000 гривень підтверджено квитанцією від 14 травня 2026 року;
- представник відповідача не подавав клопотання про зменшення розміру витрат;
- позов позивачки за основним рішенням було задоволено повністю.
Що вирішив суд щодо витрат на адвоката
Розглянувши заяву представника позивачки, суд постановив задовольнити її повністю та стягнути з ТОВ "Дебт Форс" на користь позивачки витрати на правову допомогу в розмірі 7000 гривень 00 копійок. Суд обґрунтував рішення посиланням на практику Великої Палати Верховного Суду, за якою гонорар адвоката визначається за погодженням із клієнтом, а суд не має права втручатися у ці правовідносини.
Суд також враховав позицію об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22 січня 2021 року, згідно з якою витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною. Оскільки відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат і не надав жодних заперечень, підстав для зменшення суми суд не встановив.
Ситуація, коли фінансові компанії намагаються примусово стягнути кошти через виконавчий напис нотаріуса, а потім втрачають цю можливість у суді, трапляється в українській судовій практиці регулярно. Найчастіше причиною скасування таких написів стають порушення процедури нотаріального оформлення або відсутність належних доказів заборгованості з боку кредитора.
Після визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, боржник має право вимагати відшкодування судових витрат, включно з оплатою послуг адвоката, якщо їхній розмір є співмірним зі складністю справи. Саме таким шляхом пішла позивачка у цій справі, домігшись компенсації повної суми гонорару адвоката.
Раніше Інформатор повідомляв, що фінансова компанія намагалася стягнути з киянки заборгованість за кредитом, який позичальниця вважала неправомірно нарахованим, і суд розбирався в законності таких вимог. Також ми писали, що суд стягнув з внутрішньо переміщеної особи борг разом із судовим збором та витратами кредитора на адвоката, і подібні справи демонструють, як українські суди розподіляють судові витрати між сторонами кредитних спорів.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
