08:13

Бистрозайм не зміг повісити взятий шахраями кредит на людину завдяки свідченням Київстару та Таксомбанку

Лановецький суд відмовив колекторській компанії у стягненні 4600 грн: договір факторингу не охоплював кондикційне зобов'язання за неукладеним кредитом

Ольга Палій Редактор

Лановецький районний суд Тернопільської області 7 липня 2026 року відмовив ТОВ "ДЕБТ ФОРС" у стягненні 4 600 гривень з фізичної особи. Судові спори про безпідставне отримання коштів нерідко закінчуються не на користь того, хто купив борг. Суд встановив, що договір факторингу не охоплював кондикційне зобов'язання і право вимоги до позивача так і не перейшло. Судові витрати покладено на ТОВ "ДЕБТ ФОРС".

Справу розглянув суддя В.А. Наумчук у спрощеному провадженні. Відповідно до матеріалів справи, які оприлюднив Єдиний державний реєстр судових рішень, у січні 2026 року ТОВ "ДЕБТ ФОРС" в особі директора Костюченко М.І. звернулося до суду з позовом. Спочатку відповідачем значилася одна особа, однак банківські дані підтвердили: кредитні кошти надійшли на картку зовсім іншої людини.

У ході розгляду з'ясувалися такі обставини:

10 травня 2021 року ТОВ "Служба миттєвого кредитування" (ТМ Бистрозайм) перерахувало 4 600 грн на банківську платіжну картку АТ "ТАСКОМБАНК".
АТ "ТАСКОМБАНК" підтвердив, що ця картка оформлена на особу, яка не є підписантом кредитного договору.
ПрАТ "КИЇВСТАР" надав інформацію щодо обставин блокування номера телефона первісного відповідача.
ТОВ "ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" листом від 18 червня 2026 року підтвердило, що платіж здійснено саме на картку реального власника рахунку.
Суд встановив: кредитний договір №2113015773395 від 10.05.2021 підписала невстановлена особа - тобто договір є неукладеним.

Права вимоги від ТОВ "Служба миттєвого кредитування" послідовно передавалися за такими договорами:

ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" - за договором факторингу №1-12 від 01.12.2021;
ТОВ "КАМПСІС ФІНАНС" - за договором відступлення №15-02/23 від 15.02.2023;
ТОВ "ДЕБТ ФОРС" - за договором відступлення №08-05/23 від 08.05.2023.

Позивач переорієнтував вимогу і просив стягнути кошти вже не як кредитну заборгованість, а як безпідставно набуті кошти відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України. Позиція полягала в тому, що 4 600 грн опинились у відповідача без жодної правової підстави, оскільки договір між ними фактично не укладався.

Чому суд відмовив у задоволенні позову

Суд погодився з тим, що кошти справді надійшли до відповідача без правової підстави. Проте ключовою стала інша обставина: право вимоги за кондикційним зобов'язанням не охоплювалося жодним із договорів у ланцюгу передачі. Договір факторингу між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" (ТМ Бистрозайм) та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" передбачав відступлення вимог виключно за укладеними договорами про надання фінансових послуг - а не за позадоговірними зобов'язаннями.

Суд застосував принцип римського приватного права nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet - "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам". Оскільки ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" не набуло права кондикційної вимоги, воно не могло передати його далі. Весь подальший ланцюг між ТОВ "КАМПСІС ФІНАНС" і ТОВ "ДЕБТ ФОРС" виявився правово порожнім щодо цього зобов'язання.

Потерпілим у кондикційному зобов'язанні є саме ТОВ "Служба миттєвого кредитування" - компанія, яка реально перерахувала гроші. Права ТОВ "ДЕБТ ФОРС" відповідач жодним чином не порушував, тому підстав для судового захисту немає. Суд також зазначив, що ТОВ "ДЕБТ ФОРС" зберігає можливість вирішити питання в договірному порядку з ТОВ "КАМПСІС ФІНАНС" - попереднім продавцем права вимоги. Стаття 519 Цивільного кодексу України покладає відповідальність за недійсність переданої вимоги на первісного кредитора.

Ринок мікрокредитування і ланцюги перепродажу боргів

Ця справа вписується у ширший контекст ринку відступлення прав вимоги за мікрокредитами в Україні. Мікрофінансові організації регулярно продають проблемні портфелі факторинговим і колекторським компаніям, і ті потім звертаються до суду. Однак новий кредитор зобов'язаний довести не лише факт перерахування коштів, а й повноту ланцюга переходу права вимоги саме щодо того зобов'язання, яке він намагається стягнути.

Практика перепродажу кредитних портфелів через договори факторингу і відступлення є усталеною на українському ринку мікрокредитування. Коли ж позичальник узагалі не підписував договір - або його підписала невстановлена особа - виникає специфічна ситуація: кондикційне зобов'язання існує, проте не може автоматично "переходити" разом із кредитним портфелем. Такі справи ставлять питання про якість юридичної перевірки портфелів перед їх придбанням.

Зараз читають на Інформаторі

11:21

Артем Пивоваров одружився з колегою - зміна прізвища видала таємне весілля