Берлін та Париж - справжні лузери виборів до Європарламенту - Politico
Результати виборів до Європейського парламенту свідчать, що значно більший вплив у блоці матимуть країни, які досі були на периферії політичного життя євроспільноти
Думки аналітиків щодо результатів виборів до Європарламенту розділилися: одні говорять про «сплеск ультраправих», інші — що «центр утримався». Насправді обидві конкуруючі інтерпретації узгоджуються третьою: країни, які відігравали традиційно велику роль в Брюсселі, зокрема Франція та Німеччина, поступаються впливом державам з «периферії» Європи.
До такого висновку доходить Politico. Видання зазначає, що доки у Німеччині та у Франції сплеск ультраправих був масовим та має драматичні наслідки, центристські партії залишаються сильними в Європарламенті завдяки Польщі, Іспанії, Румунії та іншим меншим країнам. Це означає, що очільниця єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і далі матиме підтримку, але роль Парижу та Берліну знизиться, оскільки ці столиці матимуть обмаль депутатів у правлячій коаліції.
«Вплив Франції, як і Німеччини, ризикує бути зменшеним після цих виборів», — сказала Politico Паскаль Жоаннін, з Фонду Роберта Шумана.
Партія Емануеля Макрона «Відродження» матиме у своїй фракції «Оновити Європу» лише 13 із 79 місць. Німецькі соціал-демократи з правлячої коаліції канцлера Олафа Шольца мають 14 місць зі 135 у групі S&D. Тим часом польський прем'єр Дональд Туск був одним з небагатьох правлячих лідерів, який посилив свої позиції. Його «Громадянська коаліція» отримала 21 місце зі 189 у Європейській народній партії, а «Національна коаліція» Румунії — 19 місць.
Тепер країни, які раніше вважалися периферією ЄС, матимуть найбільше значення під час затвердження наступного єврокомісара та складу Єврокомісії. Вони також визначатимуть ухвалення бюджету, голосуватимуть за закони та матимуть вплив на загальний курс Комісії.
Вибори до Європарламенту
Вибори до Європейського парламенту відбувалися у 27 країнах-членах ЄС у 6-12 червня. Волевиявлення щодо представництва у законодавчому органі влади блоку вважається своєрідним плебісцитом довіри до уряду. У Німеччині, Бельгії та Франції правлячі політсили з тріском його провалили на користь ультраправих партій. Президент Франції Емануель Макрон через це проголосив позачергові вибори до парламенту.
Водночас важко назвати результати виборів «тріумфом» для ультраправих сил: центристська проукраїнська і єврооптимістична більшість утрималася. Натомість в Угорщині правопопулістська партія Віктора Орбана втратила понад 10% виборців. В Словаччині політсила проросійського прем'єра Роберта Фіцо була лише на другому місці.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
