Франція поза грою? Як тріумф популістів на виборах до Європарламенту впливає на підтримку України
Підсилення ультраправих у Євросоюзі та невдача партії Макрона викликають занепокоєння щодо майбутньої політики ЄС під час російсько-української війни
За результатами виборів до Європарламенту центристи зберегли свою перевагу, що майже гарантує стабільний курс блоку. Ситуація нерівномірна: доки праві уряди по всій Європі посилюють свої позиції, партія Віктора Орбана в Угорщині взагалі демонструє падіння рівня підтримки. Найтривожнішим сигналом для України є розгромна поразка політсили президента Франції Емануеля Макрона, яка відкриває двері для потенційного утвердження при владі симпатиків Кремля на чолі з Марін Ле Пен.
Популісти наступають
Марін Ле Пен переживає свій зоряний час: її партія «Національне об’єднання» завдала розгромної поразки «Відродженню» Емануеля Макрона. У Німеччині ультраправі з «Альтернативи для Німеччини», попри стоси доказів корупції та антидержавної роботи на Кремль, здобули друге місце. Вони поступилися лише християнським демократам, соціал-демократична партія Олафа Шольца далеко позаду. Через поганий результат своєї партії прем’єр Бельгії йде у відставку. Ультраправі перемогли в Австрії, Хорватії та Італії, у Польщі «Конфедерація» йде третім номером. В Угорщині розкорковує шампанське Віктор Орбан, а в далекій Москві Дмитро Мєдвєдєв, заступник секретаря радбезу злорадно відправляє Макрона та Шольца «на смітник історії» через їхню підтримку України.
Рух вправо був очікуваним, але в Європарламенті, судячи з усього, збережеться та коаліція, що існувала раніше, хоч вона й буде слабшою на 25 голосів. Європейська народна партія (EPP), як і на попередніх виборах, має більшість, здобувши 185 депутатських місць. Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D) має 137 мандатів, а ліберально-центристська партія «Відновлення» посіла третє місце із 79 кріслами. Це дає великі шанси на те, що Урсула фон дер Ляєн збереже свою посаду Єврокомісара, що є гарною новиною для України.
Та й з ультраправими насправді все зовсім не так однозначно. До таких належить, до прикладу, «Брати Італії» Джорджи Мелоні, які займали яскраву проукраїнську позицію. У попередньому скликанні вони входили до фракції поміркованих «Консерваторів та реформістів», ймовірно, так буде й надалі.
«В Кремлі хотіли б створити Європі величезні проблеми. Але нараз вони позбавлені реальної можливості на це впливати, бо європейські політики не те що прокинулися, але принаймні починають дещо розуміти. Європа не відчуває такого впливу Росії, як було раніше. Але в Кремлі будуть вишукувати тих, з ким можна буде співпрацювати залежно від виборів, електорального розкладу… Вони діють зараз рефлексивно», — каже аналітик, політтехнолог і колишній заступник керівника пресслужби президента України Олександр Кочетков.
Орбан докладає шалені зусилля, аби залучити італійських депутатів до радикальнішої «Ідентичності та демократії», закликаючи укласти альянс із Марін Ле Пен, але наразі даремно. Втім навіть якби «Брати Італії» разом з усіма «Консерваторами» чомусь на це пішли, а до спілки запросили б ще й «Альтернативу для Німеччини», яку вигнали з «Ідентичності» через відвертий неонацизм, цього було б замало. У сукупності вони б отримали 146 мандатів.
Піррова перемога Орбана
Угорська партія «Фідес» та їхні союзники витратили 4,3 мільйона євро на одну лиш рекламу Meta та Google. Для порівняння всі 14 опозиційних партій країни та пов’язані з ними ЗМІ нашкребли 839 тисяч, повідомляють у Political Capital Institute. Це рекордні кошти навіть у масштабі всієї Європи.
Основний меседж рекламної кампанії — критика опозиції. Другим був наратив, буцімто «європейські провоєнні політики та їхні угорські слуги хочуть розпочати Третю світову війну». На третьому місці реципієнтам прищеплювали віру в наявність в Угорщині сил, які служать ворожому Заходу — «соросят».
На попередніх виборах «Фідес» здобули 57 %, тепер йдеться про 44 % (11 місць). При тому опозиційна партія TISZA, яка виникла лише три місяці тому, отримала 30 % голосів (7 місць), повідомляє французьке інформаційне агентство Associated Press. І це в той час, як у звіті ОБСЄ офіційно заявляли, що вибори в Угорщині нечесні через тепличні умови, які створюють державні ЗМІ для влади.
Розгром буде ще відчутнішим, якщо порахувати, що на інтернет-рекламу для отримання одного мандата з владного табору («Фідес» та рух «Наша Батьківщина», колишній «Йоббік») витратили 381 тисячу євро. Табір опозиції потратив майже в чотири рази менше — 105 тисяч. Вибори в Угорщині показали не силу, а слабкість Орбана. Це йому наготовано місце «на смітнику історії».
Можна скільки завгодно розповідати про «традиційні цінності», але корупційні скандали, зокрема й із вигородженням педофіла, переслідують партію Орбана. Наразі 42 % угорського населення впевнено хочуть приєднатися до Європейської прокуратури, не довіряючи своїй, а ще 33 % схиляються до такої думки. Угорці також вважають, що Будапешт вручну розподіляє кошти ЄС і хотіли б, аби це робили органи місцевого самоврядування, бізнес та неурядові організації.
Україна втратила Францію?
Ймовірно, найбільш втішними для Кремля є результати виборів у Франції. Усього за кілька днів після тріумфальних урочистостей у Нормандії, де Макрон претендував на вакантне місце лідера вільного світу, його правляча партія набрала вдвічі менше голосів, ніж «Національне об’єднання». Тепер він призначив позачергові парламентські вибори.
Олександр Кочетков відзначає, що практика, коли політсила йде на перевибори, якщо втратила підтримку, є загальноприйнятою в демократичних країнах. Втім, можливо французький президент орієнтується на реванш.
«Якщо Макрон вважає, що це буде корисним із погляду політичного процесу. Щоб його не звинувачували в слабкості, він перезавантажує систему. Він зараз одягнув френч де Голля (Шарль де Голль, президент Франції у 1958–1969 роках — ред.) і намагається бути найрішучішим політиком Європи та Франції. От як вчинив би де Голль? Ну звісно він перезапустив би систему й не боявся, що він ще раз програє. От Макрон діє за зразком де Голля, повертаючи Франції вплив, велич і перспективу. Цілком зрозумілий із погляду французької системи хід, але я не впевнений, що він буде вдалим», — зазначає експерт.
Говорити про негативний вплив виборів до Європарламенту у Франції на підтримку України зарано. Навіть якщо виграє «Національне об’єднання», ще питання, чи зможуть однопартійці Ле Пен створити коаліцію. А ще посада президента у Франції передбачає широкі повноваження, тому Макрон зберігатиме принаймні частину свого впливу, каже пан Олександр.
«Якщо на парламентських виборах переможуть і будуть впливовими праві політичні сили, не тільки Марін Ле Пен…. от тут треба буде дивитися, який загалом розклад і чи буде вона поводитися як політик, чи як радикал. Як політик — вона буде домовлятися, тоді там особливих змін не буде. А якщо, як радикал, то вона буде торпедувати все, що робить Макрон… Є сподівання, що вона настільки довго в політиці, що не почне руйнувати країну, тільки тому, що отримала владу», — зазначає експерт.
Марін Ле Пен у Кремлі вважають «своєю»: пов’язані з Орбаном угорські банки свого часу забезпечили належне фінансування її передвиборчій кампанії. Однак коли у 2017 році експрезидент Дональд Трамп прийшов до влади в США, у Москві теж відкорковували шампанське.
Марін Ла Пен при владі та в опозиції можуть виявитися абсолютно різними людьми. Той же Макрон довго намагався «зберегти обличчя Путіну». Лише в лютому після низки випадів РФ проти Франції, він змінив свою позицію на діаметрально протилежну. Зрештою Париж має занадто великий вплив у ЄС, аби бути не зацікавленим у збереженні блоку і це входить у протиріччя з інтересами росіян.
Як вибори в Європарламент вплинуть на підтримку України
Однією з функцій Європейського парламенту є затвердження складу Єврокомісії. Цей орган влади відповідає за стратегічну політику євроспільноти, зокрема й підтримку України. Є інсайдерська інформація, що Урсулу фон дер Ляєн можуть не переобрати, мовляв, вона має багато ворогів, навіть всередині коаліції. Попереду важкі перемовини, але все ж м'яч на полі Єврокомісарки, яка очолює список найбільшої фракції Європарламенту. Втім якщо у неї нічого не вийде, нову кандидатуру узгоджуватимуть на Раді Європи й навряд це буде хтось, кого дуже хотів би бачити на цій посаді Кремль.
«Фактично в короткостроковій перспективі це ніяк не вплине на допомогу Україні. Урсула фон дер Ляєн залишається, вона є прихильницею цієї допомоги. Залишаються достатньо (прихильних до нас - ред.) політичних сил. Якщо там навіть складуться якісь нові альянси, прийматимуть якісь рішення — це до кінця року може у них якось скластися. І тоді вплив якийсь буде, а поки що там прийняли певні рішення і вони будуть виконуватися, хто б не переобрався. В Брюсселі нема такого, що сьогодні нові люди зайшли у Європейський парламент і одразу помінялася політика. На такі процеси потрібен час», — зазначає Олександр Кочетков.
Зрештою, ще у день виборів, поки навіть не було відомо результатів, Віктор Орбан не вірив у докорінний розворот ЄС. За його словами, на це знадобиться принаймні зо два роки, якщо до влади прийдуть проросійські сили на президентських виборах у Франції, а також на парламентських у Німеччині та Італії. Ну, або принаймні, доки в Штатах не переможе Дональд Трамп і не вирішить стати частиною орбанівської «партії миру».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
