Аудит Рахункової палати показав неефективне управління Мінветеранів коштами держбюджету у розмірі 182 млн гривень

Читать на русском

Громадскість вимагає публічної презентації нової ветеранської політики та звіту по роботі міністра у справах ветеранів України

Читать на русском
Ветерани не отримують всієї можливої підтримки
Ветерани не отримують всієї можливої підтримки

Громадскість вимагає публічної презентації нової ветеранської політики та звіту по роботі міністра у справах ветеранів України

Громадська рада при Міністерстві у справах ветеранів України зробила заяву з закликом ініціювати публічну презентацію міністром у справах ветеранів України нової ветеранської політики, про наявність та реалізацію якої очільниця Міністерства наголошує в чисельних медійних комунікаціях. Крім того, вона має звітувати про роботу міністерства. 

«Ветеранська політика - складова обороноздатності країни. Нову державну ветеранську політику не було презентовано ні уряду, ні профільному комітету, ні консультативно-дорадчим органам міністерства, ні самим ветеранам. Також були відсутні публічні обговорення або інші комунікації, більше того, Юлія Лапутіна не відвідує засідання профільного комітету, на яких обговорюються нові законодавчі ініціативи. Ми спостерігаємо лише медійні виступи та презентації міжнародним партнерам без жодних підтверджувальних нормативно-правових документів», - написали у заяві.

Там впевнені, що результати звіту та публічних обговорень будуть підставою для відставки діючого міністра у справах ветеранів Юлії Лапутіної.

Висновок Рахункової палати: неефективне управління державними коштами

Звіт Рахункової палати засвідчив неефективне управління Мінветеранів коштами бюджетної програми в умовах гострого бюджетного дефіциту під час воєнного стану. Зокрема, за результатами аудиту встановлено факти неефективного використання коштів державного бюджету на загальну суму 182,1 млн грн. 

Предметом аудиту стали, зокрема, кошти державного бюджету, які в період з 2019-2022 роки спрямовувалися на:

  • заходи із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації,
  • забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих учасників Революції Гідності,
  • заходи з підтримки учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.

Відповідно до результатів аудиту Рахункової палати, ефективного управління та використання цих коштів розпорядниками бюджетних коштів забезпечено не було. Більше того, за 2019–2022 роки не сформовано повного пакета послуг з реабілітації та реадаптації цієї категорії громадян, які позбавлені своєчасного і достовірного інформування про зміст послуг і порядок їх одержання.

Однією з причин неефективного управління коштами бюджетних програм, у висновках Рахункової палати, вказано:

  • відсутність механізму розрахунку потреби в бюджетних коштах,
  • неналежний облік реальних потреб постраждалих учасників,
  • неврегулювання вимог щодо надання послуг з реабілітації та реадаптації,
  • незабезпечення підзвітності та контролю за діяльністю і витрачанням бюджетних коштів розпорядниками нижчого рівня.

Про цю ситуацію заявляв т.в.п. голови Рахункової палати, заступник голови Рахункової палати Андрій Майснер під час доповіді на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

«Це свідчить про те, що держава в особі уповноважених органів та установ не розробила і не реалізувала стратегії, тобто покрокового алгоритму, переходу громадян від військової служби до цивільного життя та не сформувала належної системи надання послуг з реабілітації та реадаптації за рахунок бюджетних коштів. Як наслідок, у 2019–2022 роках понад 83 тисяч постраждалих учасників не одержали якісних, доступних і безоплатних послуг з реабілітації та реадаптації», - зауважив пан Майснер.

Чим займається Мінветеранів та як до цього ставиться суспільство?

З офіційних джерел стало відомо, що нині Мінветеранів працює над запуском у 2024 році загальнодержавної «гарячої лінії» ветеранської підтримки з усіх проблемних питань по всій території України.

«З початку широкомасштабного вторгнення ми спільно з міжнародними партнерами створили «гарячу лінію» кризової психологічної підтримки. За цей час отримано понад 20 тисяч дзвінків. І наступного року ми хочемо створити загальнодержавну єдину національну ветеранську «гарячу лінію» з усіх питань, які виникають у ветеранів й ветеранок», – поінформувала Міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна.

Крім того, Мінветеранів розробляє ветеранську політику з тим, щоб кожен ветеран чи ветеранка мали комфортний перехід з воєнного життя до цивільного. Про це нещодавно розповіла міністр у справах ветеранів, виступаючи на 7 Українському жіночому конгресі у Києві.

Також, за її інформацією, невдовзі в Україні розпочнеться впровадження сучасної моделі соціально-психологічної реабілітації ветеранів та їхніх родин. Наразі роботи наближаються до завершальної стадії. Невдовзі центр розпочне надавати комплекс послуг із психосоціального відновлення не лише ветеранам та членам їхніх сім’ям, а й постраждалому внаслідок війни цивільному населенню.

Ще міністр розповіла, що її відомство розробило свою частину цифрової платформи переходу. У 4 областях запущено пілотний проєкт «Помічник ветерана». Загалом до кінця 2024 року заплановано роботу 15 тисяч помічників ветеранів. Створення такого пілотного проєкту викликало неабияку дискусію у суспільстві. Адже на практиці неможливо спрогнозувати скільки таких помічників знадобиться нашим військовим та чи вистачить їхньої кількості, щоб оперативно допомогти усім ветеранам, яким це буде необхідно, особливо після закінчення війни. Наприклад, Громадська рада при Міністерстві у справах ветеранів України вважає, що краще створити зручні сервіси для ветеранів, ніж давати їм помічників.

Своєю чергою, Богдана Левицька, засновниця ВО Vesta, зазначила: «Міністерство у справах ветеранів заявляє про новий «пілотний» проект - інститут помічника ветеранів, на який в бюджет на 2024 рік закладено майже 4 мільярда гривень  замість того, щоб переглянути комплексно систему соціального захисту та оптимізувати її. Тобто замість пошуку і вирішення проблем в системі соціального захисту, штучно створюються помічники, які мають допомагати, бо система не працює як слід - і це знову ж таки кошти державного бюджету, тобто наші з вами податки. Ми впевнені, що 4 мільярди гривень точно були б корисно витратити на медицину, фізичну та психологічну реабілітацію ветеранів».

Наталя Толуб

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.