Арешт 8,3 млн USDT хакерів в Україні - адвокат назвав законодавчі прогалини
Юрист пояснює, чому передача крипти хакерів до АРМА виявила прогалини в українському праві щодо зберігання та управління цифровими активами
Передача понад 8,3 млн USDT хакерів на криптогаманець АРМА стала першим подібним прецедентом в Україні - і водночас виявила суттєві прогалини в законодавстві щодо роботи з цифровими активами. Криптовалюта належала учаснику міжнародного хакерського угруповання, яке здійснювало атаки на компанії та громадян у Європі і США. Загальна сума арештованих активів у справі перевищує 11,1 млн доларів - це нерухомість, автомобілі, готівка та цифрові активи. Розслідування вели Державне бюро розслідувань спільно з Національною поліцією та правоохоронними органами США.
Данило Віннік, юрист міжнародного корпоративного права та фінтех ЮК "Приходько та партнери", проаналізував юридичні наслідки цього кейсу. За його словами, передача криптовалюти в управління АРМА не є конфіскацією - держава не стає автоматично власником цих коштів і не може вільно спрямовувати їх до бюджету. Йдеться про арештовані активи, передані на підставі судового рішення, а їхня подальша доля залежить від вироку суду та можливої спеціальної конфіскації.
Як зазначив Віннік, головна юридична складність криптоактивів полягає в тому, що традиційні механізми арешту майна тут працюють лише частково. Якщо квартиру можна внести до реєстру, а банківський рахунок заблокувати, то з криптовалютою центральним є питання фактичного контролю над приватним ключем, seed-фразою або біржовим акаунтом. Без технічного контролю юридичний арешт може залишитися лише "паперовим рішенням".
Юрист виокремив чотири ключові проблеми, які підіймає цей прецедент:
- Доказова база. Правоохоронці мають підтвердити не лише наявність USDT на гаманці, а й зв'язок активу з кримінальним правопорушенням - через маршрут руху коштів у блокчейні, взаємодію з біржами, міксерами та DeFi-протоколами.
- Зберігання. Безпека криптоактивів залежить від системи custody: хто має доступ до ключів, чи використовується multisig, апаратні гаманці, незалежний аудит та журнал доступу. Втрата приватного ключа або компрометація доступу фактично означає втрату активу.
- Економічна вартість. Навіть USDT як стейблкоїн має ризики: залежність від емітента, резервів, санкційних обмежень і технічної інфраструктури. Управління таким активом потребує окремої політики моніторингу ризиків і визначення моменту безпечного зберігання.
- Межі повноважень держави. АРМА зобов'язана забезпечувати збереження вартості активу, але не має права розпоряджатися ним як власністю держави до остаточного судового рішення - це принципово важливо для балансу між інтересами провадження та правами власника.
Що має врегулювати українське законодавство
Данило Віннік вказує на шість блоків, які варто закріпити в законодавстві, щоб уникнути ситуації, коли кожен новий кейс стає "частково експериментом":
- Спеціальна процедура вилучення і передачі криптоактивів - хто здійснює технічне переведення коштів, як оформлюється акт приймання-передачі, хто відповідає за помилку при переказі.
- Обов'язкові стандарти державного зберігання - multisig, апаратні гаманці, розподіл доступів, незалежний технічний аудит, журналювання дій та механізми кіберстрахування.
- Оцінка вартості криптоактивів - на яку дату визначається вартість, які біржові джерела використовуються, як враховується ліквідність токенів із високою волатильністю.
- Політика щодо стейблкоїнів - USDT та USDC не є банківським депозитом, тому закон має визначити умови конвертації, хто ухвалює таке рішення і хто несе відповідальність за наслідки.
- Права потерпілих - особливо в міжнародних кіберзлочинах із кількома юрисдикціями, де закон має пояснити, як арештовані криптоактиви можна використати для компенсації шкоди.
- Прозорість без шкоди для безпеки - суспільство має знати загальні правила управління арештованими активами, не отримуючи критичних технічних деталей зберігання.
За словами Вінніка, цей прецедент є початком формування практики digital asset recovery в Україні. Щоб він не залишився разовою подією, потрібне системне оновлення законодавства - від арешту криптовалюти до її безпечного зберігання, оцінки, управління, можливої конфіскації та повернення потерпілим або державі після остаточного рішення суду.
Контекст передачі криптоактивів АРМА
До передачі коштів спеціалісти АРМА тривалий час опрацьовували правові можливості управління віртуальними активами. Вони вивчали досвід європейського законодавства і шукали рішення в межах чинних українських норм. Після конвертації криптоактивів у фіатні кошти ДБР планує спрямувати їх на придбання військових облігацій.
АРМА ініціює міжвідомчий діалог для вироблення практичних рішень і розраховує на подальші кроки законодавців щодо комплексного врегулювання обігу та управління віртуальними активами в Україні.
Кримінальні провадження та регулювання цифрових активів
Передача криптоактивів в управління АРМА - не поодинокий випадок у кримінальних провадженнях. Минулого року суд передав агентству криптоактиви громадянина України на суму 123 мільйони доларів. Той прецедент також супроводжувався дискусією про відсутність чіткого механізму договірного управління такими активами в АРМА через незавершеність профільного законодавства.
Паралельно з кримінальними провадженнями Україна намагається врегулювати крипторинок на законодавчому рівні. Нацкомісія з цінних паперів, Мінцифри та НБУ вже тривалий час готують оновлене законодавство про регулювання ринку віртуальних активів. Закон "Про віртуальні активи" підписаний ще у 2022 році, але досі не набрав чинності - для цього потрібні відповідні зміни до Податкового кодексу.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
