За словами адвоката, прибуток від криптовалюти тепер цікавить не лише вас, а й податкові органи по всьому світу
Ілюзія анонімності та неконтрольованості криптовалютного ринку потрішки розвіюється у все більшої кількості інвесторів. Європа активно впроваджує нові правила гри. Регламент MiCA, що вже розгортається, встановлює єдині вимоги до криптобірж для захисту інвесторів. А з 2026 року запрацює директива DAC8, яка зобов'яже платформи звітувати про транзакції клієнтів податковим органам країн ЄС. Про це у своєму Telegram-каналі написав адвокат Яків Воронін.
Ситуація: ви купили Bitcoin на $1,000 якусь кількість років тому. Вартість активу поступово зростала, і сьогодні ваша $1,000 перетворилась в $10,000 — тут ви готові зафіксувати прибуток. Але раптом з'ясовується, що з ваших 9 тисяч доларів прибутку залишиться лише 6,300. Решта пішла державі.
"А тепер уявіть іншу картину: той самий актив, той самий прибуток, але ви не платите жодного податку. Абсолютно легально. Різниця? Правильно обрана юрисдикція. Перше, що потрібно розуміти — прибуток від криптовалюти тепер цікавить не лише вас, а й податкові органи по всьому світу", - вказав Воронін.
За його словами, ілюзія анонімності та неконтрольованості ринку потрішки розвіюється у все більшої кількості інвесторів. Європа активно впроваджує нові правила гри. Регламент MiCA, що вже розгортається, встановлює єдині вимоги до криптобірж для захисту інвесторів. А з 2026 року запрацює директива DAC8, яка зобов'яже платформи звітувати про транзакції клієнтів податковим органам країн ЄС.
"Прозорість стає примусовою. Але навіть тут криється можливість. Так, регулювання уніфікують, але податкові ставки в кожній країні все ще залишаються своїми. Для стратегії — це дуже важливий елемент", - наголосив Воронін.
"Мораль тут проста: ваш прибуток сьогодні залежить не лише від вдалої інвестиції, а й від країни вашого податкового резидентства", - резюмував Воронін.
Нацбанк наполягає, що віртуальні активи не можуть бути платіжним засобом і не мають використовуватися для обходу валютних обмежень, запроваджених в Україні під час війни. Про це в інтерв’ю виданню РБК-Україна розповів голова НБУ Андрій Пишний. Коментуючи можливу легалізацію криптоактивів в Україні, він зазначив кілька "червоних ліній", які для НБУ у цьому питанні є принциповими.
"Легалізація не повинна підважити спроможність Національного банку бути ефективним у реалізації мандату з цінової стабільності. "Червоною лінією" для нас буде наступне - тільки гривня є законним платіжним засобом на території України", - переконаний Пишний.
Легалізація віртуальних активів, на його думку, також не повинна підривати ефективність в питанні забезпечення фінансового моніторингу, у законодавство в цій сфері мають бути імплементовані норми міжнародних стандартів FATF та відповідних європейських регуляцій.
"З огляду на європейську інтеграцію ми повинні рухатися в чіткому фарватері, який визначений європейською директивою MICA та відповідними Регламентами Європейського Союзу. Водночас ця директива набула чинності лише в січні 2025 року і вона дає доволі широке поле для дискреції і національного регулювання", - пояснив Пишний.
В ідеалі, вважає Пишний, легалізація віртуальних активів має дозволити детінізувати ринок, що також позитивно вплине на оцінку нашого фінансового сектору зі сторони західних партнерів.
"А це означає, що, можливо, нам потрібно провести більш широку дискусію - що саме буде спонукати вивести з тіні ті віртуальні активи, які вже сьогодні є і якими володіють", - відзначив Пишний.