Жителі Херсонщини опираються окупації та чекають підтримки від України

Окупація частини Херсонської та Запорізької областей – це біль для всієї України. Свавілля загарбників, викрадення людей та відверте пограбування – з одного боку. Героїчне опір - з іншого. Проблеми окупантів із пошуком колаборантів та проблеми місцевих жителів із пошуком можливості просто вижити.

Інформатор спробував відокремити правду від фейків і розібратися, що там відбувається, послухавши експертів, які зібралися обговорити проблему за круглим столом.

Російські фейки

Журналіст "Центру журналістських розслідувань", куратор медіа-центру "ІРС Херсон" Петро Коберник уважно вивчає російські фейки та називає найпопулярніші серед них:

• Російські пропагандисти намагалися довести, що з Херсонщини готувався удар по Криму, пояснюючи цим російську агресію 24 лютого.
• Йде розгін фейків про співпрацю херсонських фермерів із колаборантами з Криму. РосЗМІ пишуть, що з Херсону йде масове постачання овочів, що призвело до зниження цін на них у Криму. "Ми перевірили ці дані і знайшли лише одного такого фермера-колаборанта. Мабуть, продукція, що поставляється на ринки Криму, просто змародерена з херсонських полів", - каже Петро Коберник. 
• Зростає кількість фейків про нібито обстріл тимчасово окупованої території Херсонщини з боку українських сил. "Перебуваючи в інформаційному вакуумі, багато херсонців починають у це вірити", - каже журналіст. 
• Окупанти поширюють наратив про те, що Херсонщина зараз найбезпечніша область України і закликають херсонців, що виїхали, повертатися додому і жити за правилами "руzzкого миру". Про це багато говорять колаборанти Сальдо та Стремоусов. 

Ефективність цієї інформполітики дуже низька. Таке відчуття, що пропагандисти працюють за підручниками 80-х рр. минулого століття. Одразу після окупації Херсона росіяни спробували налагодити російське телемовлення. Але херсонці давно не дивляться телевізор. Ми навіть не можемо перевірити правдивість , тому що я не знаю жодного херсонця, який дивиться телевізор.Окупанти кажуть, що радіо "Крим-24" зараз мовить на Херсонщині. Але херсонці не слухають радіо. Люди, навіть старшого віку, там дізнаються про новини здебільшого з інтернету Наразі окупанти заявляють, що почали друкувати газети… Але хто на Херсонщині виписував газети?… Останні п'ять років друкована продукція була популярна лише у дуже віддалених селах. Окупанти намагаються розвивати телеграм-канали та паблики у ФБ. Але якоїсь великої масовості ми там не помічаємо. Наприклад, ТГ-канал Херсонської військово-цивільної окупаційної адміністрації має лише 12 тис. підписників, при тому що окуповані території області – це понад мільйон населення! При цьому не виключено, що там половина боти чи люди з умовної Рязані. Всі ці нові канали комунікації не несуть такої загрози, як старі, звичні херсонцям джерела інформації, які поступово переходять на наративи та мову окупантів», — каже Петро Коберник.

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов вважає головну небезпеку цих фейків у тому, що росіяни створюють картинку масової колаборації не лише для самих херсонців, а й для іноземної аудиторії.

”Ми бачимо, як розкручуються тези щодо умисної здачі Херсонщини, про те, що державна влада пішла на якісь таємні угоди. Думаю, що найближчим часом кількість матеріалів про Херсонщину на російських каналах збільшиться, фейки будуть множитись, окупаційна влада шукатиме нові наративи”, - каже Сергій Данилов.

Юний житель Херсону Владислав Бала розповів, як проти своєї волі став учасником пропагандистської вистави для росЗМІ. Його з кількома друзями окупанти просто спіймали на вулиці і під загрозою того, що зараз відвезуть кудись, звідки хлопці ніколи не повернуться, змусили зривати плакати зі стели пам'яті Небесної сотні. "Під загрозою розстрілу нас змусили говорити, що ми не хочемо бути з Європою, а хочемо до росії. Все це знімали російські пропагандисти. Думаю, це не єдиний випадок. Не треба думати, що в Херсоні багато зрадників", — каже хлопець, який виїхав з окупації.

Дефіцит колаборантів

Російські окупанти зіткнулися з колосальним опором на Херсонщині. Вони не знаходять достатньої кількості місцевих колаборантів і їм доводиться завозити "гастролерів" з окупованого Криму і росії, каже керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей.

Як зазначив Сергій Данилов, усі гауляйтери та колаборанти — це люди, скривджені життям, невдахи. "Ті, хто думає, що якось пристосується до окупаційної влади, будуть грубо обдурені. І це показав досвід окупації Криму. У тих, хто намагався налагодити там бізнеси, ці бізнеси були відібрані", - каже він. Проте життя звичайних херсонців, які не змогли виїхати, сьогодні дуже важке.

"Жителі Херсону страждають від усіх видів насильства: фізичне, психологічне, економічне , сексуальне. У ЗМІ про це мало говорять через брак перевіреної інформації з окупованих територій. На початку березня були багатотисячні проукраїнські мітинги. Там виходили ті, хто раніше у протестної активності не брав участі: підприємці, вчителі, робітники. Для них було важливо показати окупантам, що їх не сприймають. Але що далі, то з більшою жорстокістю ці мітинги розганялися. Деякі їх учасники потрапляли до лікарні, дехто безслідно зникав. Наразі форми протесту змінилися: вони виражаються у вивішуванні українських прапорів, розклеюванні проукраїнських листівок. Нині багато людей виїхали. Насамперед, найбільш проукраїнськи активні. Але їхню естафету опору підхопили інші херсонці, які раніше не були соціально активними.”, — каже громадська активістка Ольга Жукова.

Що Україна може зробити для Херсона?

Процеси децентралізації стали рятувальною шлюпкою, яка не дає людям на окупованих територіях бути повністю поглиненими фрустрацією та невизначеністю, каже позаштатний консультант Комітету Верховної ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Володимир Купрій. Але співробітникам місцевих органів влади потрібне розуміння, як правильно поводитися, щоб не потрапити під звинувачення у колабораціонізмі.

Територіальні громади різних проявах потребують психологічної підтримки, тому що останнім часом продукується наратив покинутості та явної здачі регіону. Тим не менш, ми маємо різні прояви колаборації: хтось прямо перейшов до співпраці з окупаційними військами, хтось співпрацює під гаслом "я не можу залишити громаду і маю забезпечити функціонування комунального господарства". Деякі місцеві керівники залишили окуповану територію та ведуть управління дистанційно. Хтось, залишившись на окупованій території, намагається піти у відставку. Але зробити це юридично неможливо, тому що прийняти відставку має місцева рада, зібрати яку в умовах окупації нереально", — каже Володимир Купрій.

Перед випускниками з окупованих територій стоїть питання отримання атестату та складання мультипредметного тесту, щоб здобути можливість продовжити освіту в Україні. Окреме питання стосується вчителів, лікарів, вихователів дитячих садків тощо. "Особливо гостро це питання стане у вересні, коли окупанти вимагатимуть переходу на російські програми", - каже виконавчий директор ГО "Нова генерація" Оксана Глібушкіна.

За її словами, херсонці, які виїхали з окупованих територій, намагаються об'єднуватися і допомагати землякам. "Але відправляти туди гуманітарну допомогу з України практично неможливо. Намагаємося займатися адвокацією змін, але тут потрібна підтримка Кабміну. ​​Наразі триває робота над єдиним документом із пропозиціями про те, як допомогти землякам пережити окупацію", - каже вона.

Про те, як живе Херсон під окупацією, інформатор докладно писав  тут. Про те, як російські окупанти грабують херсонські та запорізькі елеватори і намагаються продати вкрадене зерно тут. Про протест херсонців проти окупантів тут.

Ольга Палій