Жінка померла, а борг перед ПриватБанком залишився: в кого зі спадкоємців забрали гроші

У вересні 2011 року жінка отримала на картку ПриватБанку 7 тисяч гривень кредиту. У серпні 2014 року вона померла і залишила понад 5 тисяч гривень боргу. У банку вирішили, що гроші має повертати її чоловік.

Виявилося, що у листопаді 2008 року жінка вийшла заміж та переїхала до будинку свого чоловіка. Коли банк прийшов до нього по кошти, він, як людина з інвалідністю, мав право на безоплатну правову допомогу, тому звернувся до захисника.

«Чоловік розповів, що вони з дружиною зійшлися вже у віці. За час, поки вони були разом спільного майна не нажили, жінка просто перейшла жити у його будинок. Тому після смерті дружини у 2014 році від онкозахворювання він за спадщиною не звертався», - йдеться у повідомленні Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Для лікування своєї дружини чоловік продав автомобіль. Потім з коштів, які залишилися після поховання, він сплатив борги, про які вона повідомила йому перед смертю.

Що було у суді

ПриватБанк звернувся до чоловіка, як до можливого спадкоємця, щоб він сплатив борг. Претензії направили до нього тільки тому, що на день смерті жінки вони проживали за однією адресою.

У липні 2018 року ПриватБанк звернувся до нотаріуса щодо спадкоємців й отримав відповідь, що він перший, хто цікавиться майном померлої. Виявилося, що чоловік із заявою про прийняття чи відмовою від спадщини не звертався. Тому спадкову справу завели на підставі претензії банку.

У відповідь на вимоги фінустанови чоловік відповів, що будинок він придбав до одруження, у квітні 2008 року. Тому це його приватна власність. Поки вони жили разом, то спільного майна не нажили, а тому чоловік не подавав заяви про прийняття спадщини.

«Кредитні кошти (жінка) брала без його згоди, які витрачала на своє лікування. Він є інвалідом другої групи (не має ноги), отримує соціальну пенсію в розмірі 1 638 грн, якої вистачає лише на ліки та харчування», - йдеться у матеріалах провадження на сайті судового реєстру.

Чоловік розповів, що сплачувати борг перед ПриватБанком жінка припинила наприкінці 2014 року. Однак майже шість років банк не заявив до нього та до дочки жінки жодних претензій. Проте у фінустанові заявляли, що у вересні 2019 року повідомляли про необхідність повернути гроші. Але чоловік заявив, що ніяких листів він не отримував.

В суді адвокат чоловіка запевняла, що час для повернення боргу сплив. Крім того, її клієнт не той, хто банку потрібен, тому позиватися потрібно не до нього.

Що вирішила суддя

Суддя визнала, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали померлій на момент відкриття спадщини. Зобов`язання з повернення кредиту теж туди входять. Однак Цивільний кодекс визнає, що повертати борги по кредиту потрібно в межах вартості майна, який було одержано у спадщину. 

За цих умов банк мав довести, що чоловік щось отримав у спадок від жінки. Однак не було доказів, що їй за життя взагалі належало будь-яке майно. Тому суддя вирішила, що, попри спільне проживання, чоловік нічого від жінки не отримав. Як наслідок, він не повинен повертати борг ПриватБанку. Крім того, щось вимагати у банку не поспішали.

«АТ КБ «ПриватБанк» направило претензію кредитора приватному нотаріусу Кізуб Т.Є. 29 липня 2018 року, що свідчить про обізнаність банку про смерть боржниці станом на вказану дату. Але з листом-претензією (банк) звернувся до спадкоємця лише 12 вересня 2019 року, а з позовом до суду – 4 травня 2020 року, тобто поза межами строку пред`явлення вимоги до спадкоємців», - написано у рішенні суду.

Тому у серпні 2020 року суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Тетяна Ковальова вирішила, що банк не отримає борг за кредитом. Це рішення набрало чинності у вересні 2020 року.

Інформатор писав, що ПриватБанк забрав в жінки гроші, які вона відкладала на весілля сина.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.