Зеленський підписав закон про відновлення податкових перевірок в Україні - кого вони стосуватимуться і у чому ризик

Адвокат побачив у законі можливість для зловживань з боку податківців

Податкові перевірки в Україні
Зеленський підписав закон про відновлення податкових перевірок в Україні

Президент України Володимир Зеленський підписав ухвалені Верховною Радою зміни до Податкового кодексу щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок. Вони наберуть чинності 7 грудня. Це одне із зобов'язань нашої держави перед Міжнародним валютним фондом.  

Відповідний законопроєкт №10016д "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок" передали на підпис президенту 27 листопада. Глава держави це зробив

Зеленський підписав закон про податкові перевірки
Зеленський підписав закон про податкові перевірки

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев нагадав, що це було однією з останніх вимог МВФ. Інших деталей він не навів.

Кого стосуватиметься відновлення податкових перевірок

Закон передбачає розширені критерії відбору платників податків для планових перевірок з 1 грудня 2023 року до кінця 2024 року. Адвокат Андрій Шабельніков у ефірі Громадського інтерактивного телебачення пояснив, до яких підприємств може навідатись податкова інспекція. 

"Це стосується платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор, надають фінансові, платіжні послуги, іноземці, які здійснюють діяльність в Україні через відокремлені підрозділи, інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року відповідають ризиковим критеріям", - зазначив Шабельніков.

Зокрема, для податкової вважатиметься ризиковим, якщо:

  • податок на прибуток менше ніж 50% по галузі роботи підприємств,
  • рівень сплати ПДВ менш як 50% по галузі роботи підприємств (однак це не поширюється на експортерів, у яких експорт товарів становить 25% всього обсягу експортних операцій),
  • виплата зарплат менше за середню по галузі роботи підприємств,
  • дебіторська заборгованість вдвічі більша за кредиторську,
  • річний дохід становить 10 мільйонів гривень, а загальна сума витрат понад 70% суми річного доходу.

Шабельніков також побачив у законі можливість для зловживань з боку податківців. За його словами, в умовах воєнного стану це не правильно. 

"Якщо вам за рік роботи підприємства на рахунок потрапило менше ніж 10 мільйонів гривень, можемо трошки видихати. Але податківці можуть скористатися нормою щодо трактування зарплат. І це саме збільшення податкового тиску. Цей останній пункт дає широкі можливості впливати на бізнес податківцям, що в умовах воєнного стану не правильно", - вказав Шабельніков. 

На думку адвоката, законопроєкт з’явився як зобов’язання перед європейськими партнерами, які фінансують Україну. Він вказує, що дотації з часом зменшаться. 

"З часом ці дотації будуть зменшені, і ми це розуміємо. Тому влада шукає кошти. Але шляхом податкового тиску на бізнес ніколи не вдавалося реанімувати економіку", - резюмував Шабельніков.

 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube