Замість рублів — юані: Китай освоює окуповані території України
Компанії КНР масштабують присутність на ТОТ через розбудову інфраструктури та фінансові вливання
Пекінські корпорації масштабно впроваджують технологічне та фінансове обладнання на окупованих українських землях. Зокрема, на Донбасі та в Криму вже працює 6 тисяч китайських станцій зв'язку, а місцеві банки масово переводять платежі в юані. Пекін діє через приватних посередників, щоб захопити ресурси та логістику регіону, обходячи міжнародні санкції.
Про тиху експансію китайського бізнесу в окупованих регіонах повідомляє російське опозиційне видання The Insider. Правозахисники кажуть прямо — зв'язок та гроші в окупації тепер тримаються на китайцях. Наприклад, на Донбасі вже працюють 80 банківських відділень, де можна спокійно зняти готівкові юані.
Окупанти постійно хваляться «імпортозаміщенням», але насправді просто міняють західне на східне. Заводи з Луганська вже пакують валізи на виставку в китайський Харбін, а місцеві ставленики Кремля постійно мотаються до КНР за новими контрактами та технікою.
«Якщо офіційні державні структури КНР начебто триматимуться осторонь — великі державні концерни не хочуть потрапити під санкції, то середньому приватному бізнесу дають добро на організацію державних проєктів на окупованих територіях України», — зазначив редактор «Реальної газети» Андрій Діхтяренко в бесіді з The Insider.
Особливо Китай цікавить море. Крим ще до війни планували зробити частиною великого «Шовкового шляху», і зараз Пекін повернувся до цієї ідеї. Розвідка фіксує китайські кораблі в портах півострова — вони спеціально вимикають радари, щоб їх не засікли. МЗС України вже вкотре протестує проти візитів суден під панамськими прапорами до Севастополя, бо розуміє — Пекін будує там свій логістичний вузол.
На Донбасі китайська присутність ще очевидніша. Каранський кар'єр, з якого беруть камінь для російських військових доріг, вже називають «китайським». Вся техніка там походить зі Сходу. Шахти та заводи, які окупантам вдалося запустити, теж працюють виключно завдяки запчастинам та машинам від китайських брендів на кшталт Amma чи Zhongxin.
«Відновлення промисловості в окупації вже ведеться за китайські гроші. Без Китаю Росія не має можливостей все це швидко відновити», — зазначають журналісти.
Китай мислить стратегічно — йому потрібна не просто торгівля, а контроль. Через приватні фірми та діаспору Пекін обережно промацує ґрунт, націлюючись на українські запаси рідкісноземельних металів. Поки Москва спалює мільярди на війні, Китай тихо забирає собі найцінніше — ресурси та головні дороги регіону.
Чи замінить Китай Росію на окупованих територіях
Така активність Пекіна на місцях є частиною системного поглинання регіону, про що у березні 2026 року заявила Віра Ястребова зі Східної правозахисної групи. За її словами, Росія фактично віддає окуповані землі під економічний контроль Китаю — Пекін отримує вугілля та щебінь як плату за кредити, а через дрібні банки проводить розрахунки в юанях. Окрім бізнесу, КНР тисне «м’якою силою» та відкриває мовні курси чи освітні проєкти, щоб нав'язати захопленим територіям свої наративи.
Ця експансія допомагає Кремлю продовжувати війну. Як повідомляв Bloomberg у лютому, західні розвідки впевнені — саме китайські деталі та мінерали дозволяють РФ безперебійно виробляти зброю. У НАТО прямо кажуть, що Пекін має достатньо впливу, щоб зупинити агресію, але не робить цього, бо йому вигідна нестабільність у Європі та послаблення позицій США.
Яскравим прикладом ігнорування санкцій став інцидент із судном Heng Yang 9. За даними Financial Times, у вересні 2025 року цей китайський контейнеровоз таємно заходив у Севастополь, ховаючи назву під полотнищами та вимикаючи радари. Україна вже висловила Пекіну протест, але там лише розмито пообіцяли «дати рекомендації» своєму бізнесу уникати таких поїздок у майбутньому.
Нагадаємо, раніше Інформатор повідомляв, що Росія очікує, що найближчими роками постачатиме газ до Китаю за цінами, суттєво нижчими за європейські. Цього року різниця становитиме понад третину вартості. Така цінова політика свідчить, що переорієнтація експорту на Азію не змогла повністю компенсувати втрату більшості західних ринків після повномасштабного вторгнення в Україну. Навіть за зростання поставок Китай залишається менш прибутковим покупцем для Москви.
Читайте нас у Facebook
