Пекін активно збільшує кількість балістичних ракет і модернізує армію, роблячи ставку на ударні можливості
Китай активно збільшує свій ракетний арсенал і прискорює модернізацію збройних сил, незважаючи на внутрішні кадрові потрясіння у військовому керівництві. Згідно з оцінками американської розвідки, у 2025 році Народно-визвольна армія Китаю довела загальну кількість ракет різних типів до приблизно 3450 одиниць. Особливий акцент зроблено на балістичному озброєнні: парк ракет середньої дальності DF-26 зріс ще на 50 одиниць і тепер налічує близько 550.
Про це йдеться у звіті директора Розвідувального управління Міністерства оборони США Джеймса Адамса, представленому Конгресу, повідомляє The Washington Times. Китайська балістика здатна вражати як наземні цілі, так і морські, зокрема авіаносці, і можуть оснащуватися як звичайними, так і ядерними боєголовками.
"Китай швидко просуває свої зусилля з модернізації військової сили та розвиває можливості у всіх сферах ведення війни, що може дозволити його військовим захопити Тайвань силою, проектувати силу по всьому "першому острівному ланцюгу" та зірвати спроби США втрутитися в регіональний конфлікт", - сказав Адамс, звітуючи в Конгресі.

Водночас інші складові ракетного арсеналу демонструють меншу динаміку. Кількість міжконтинентальних балістичних ракет залишається на рівні близько 400, а запас крилатих ракет наземного базування навіть скоротився - із 400 до 300 одиниць.
У перспективі Пекін планує суттєво посилити саме балістичний компонент: за прогнозами, до 2035 року Китай може мати до 700 міжконтинентальних ракет. Крім того, раніше повідомлялося про активний розвиток гіперзвукових технологій - наразі їх налічується близько 600, а в майбутньому цей показник може зрости в рази.
Ядерний потенціал також продовжує збільшуватися: нині країна має понад 600 боєголовок і планує додати ще близько 400 у найближчі п'ять років. За оцінками розвідки, підвищення готовності ядерних сил може використовуватися як фактор стримування у разі ескалації навколо Тайвань.
За словами Адамса, у 2025 році Китай значно посилив військовий тиск на Тайвань, проводячи масштабні навчання, що включали сценарії блокади острова та ударів по енергетичній інфраструктурі. Попри це, у Вашингтоні вважають, що китайське керівництво поки не має повної впевненості у здатності провести велику військову операцію,собливо з огляду на можливу участь США та їхніх союзників.
"Станом на сьогодні ризики та витрати Китаю, пов'язані з примусовим об’єднанням, ймовірно, продовжують переважати переваги, і заявлені ним червоні лінії не перетнуто", - сказав генерал Адамс.
Окрім ракетних програм, Китай активно інвестує у кіберсферу та космічні технології, зокрема розвиває інфраструктуру, пов'язану з дослідженням Місяця. Водночас небезпечні маневри китайських військових у повітрі та на морі підвищують ризик інцидентів із силами інших держав.
Останнім часом Китай також розширює свою присутність на спірних територіях і створює нові штучні острови. Паралельно країна розбудовує мережу морських дослідницьких систем, що дозволяють ефективніше контролювати підводний простір і підвищувати можливості флоту. На цьому тлі зростає і військова активність у регіоні, зокрема через навчання за участі США та їхніх партнерів, що додатково загострює ситуацію довкола Тайваню. Так, на днях Китай випробував десантний корабель-носій дронів у Південнокитайському морі. Судно, яке може стати ключовим інструментом у потенційній операції проти Тайваню, перевіряє свої бойові системи паралельно з активністю американських і філіппінських військ у регіоні.
Нагадаємо, що нещодавно лідер Китаю Сі Цзіньпін протягом тижня провів серію зустрічей із ключовими світовими лідерами у Пекіні. Серед гостей були прем'єр Іспанії Педро Санчес, наслідний принц Абу-Дабі Халед бен Мохаммед Аль Нахайян та лідер В’єтнаму То Лам. Ця дипломатична активність в Китаї відбувається на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.