Закон підписали - очільниця АРМА пішла: Свириденко розповіла, як Зеленський блискавично підтримав план Уряду
Прем’єрка Юлія Свириденко заявила, що 29 липня звернулася до президента з ініціативою оновлення АРМА. Вже 30 липня Кабмін звільнив очільницю агентства Олену Думу. Це збіглося з набуттям чинності закону про реформу установи
Прем’єрка Юлія Свириденко повідомила, що 29 липня офіційно звернулась до президента Володимира Зеленського з пропозицією здійснити повне оновлення роботи Національного агентства з розшуку та управління активами (АРМА). Уже 30 липня Кабмін ухвалив рішення про звільнення очільниці агентства. Про це Свириденко повідомила у своїх соцмережах, підкресливши, що глава держави підтримав ініціативу уряду:
"Президент підтримав план Уряду. Сьогодні на засіданні Кабінету Міністрів звільнили голову агентства. Дала доручення терміново запустити новий конкурс. До конкурсної комісії увійдуть представники Уряду та міжнародні партнери, які підтримують Україну в антикорупційній сфері. Головне завдання - щоб усі заарештовані активи, активи підсанкційних осіб і майно, що належало Росії, максимально працювали на оборону та стійкість України", - зазначила вона.
30 липня керівниця АРМА Олена Дума оголосила, що написала заяву про звільнення з посади. У своєму зверненні вона зауважила, що подає заяву саме в день набуття чинності закону, який зміцнює інституційну спроможність агентства. Вона підкреслила, що за її каденції АРМА впровадила прозорі тендери через Prozorro, модернізувала Реєстр арештованих активів та активізувала співпрацю з міжнародними партнерами. Дума очолила агентство 30 червня 2023 року, до цього обіймала посаду заступниці голови Чернігівської ОДА.
Що передбачає реформа АРМА
27 липня Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12374-д, який передбачає масштабне оновлення системи добору керівництва АРМА, запровадження чітких прозорих процедур управління конфіскованими активами, а також обов’язкову участь міжнародних експертів у відборі нового очільника агентства.
Закон є частиною пакета реформ, які Україна має реалізувати для отримання подальшого фінансування в межах Ukraine Facility. За словами депутата Ярослава Железняка, ухвалення цього закону розблоковує 600 млн євро допомоги від ЄС.
У Європейській комісії підтвердили, що Україна виконала 13 з 16 реформ, необхідних для отримання четвертого траншу макрофінансової підтримки. Серед трьох, що ще потребують реалізації, - децентралізація, реформа АРМА та оновлення процедури добору суддів до Вищого антикорупційного суду. Україна може стати членом Європейського Союзу впродовж наступних п'яти років. Тобто йдеться про 2029 рік вступу.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
