Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у листі до лідерів Євросоюзу запропонувала обмежити в'їзд громадян України - насамперед чоловіків 23-60 років
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала обмежити в'їзд українських біженців до Євросоюзу. Депортація українських чоловіків у ЄС стала центральною темою дискусій між Києвом і Брюсселем ще кілька тижнів тому. Тепер ця тема вийшла на найвищий рівень - напередодні саміту ЄС у Брюсселі, що розпочався 18 червня. Фон дер Ляєн насамперед прагне ускладнити в'їзд чоловіків призовного віку.
Про це стало відомо з листа фон дер Ляєн до глав держав і урядів ЄС, написаного напередодні саміту Євросоюзу у Брюсселі. Зміст листа цитують агентства dpa та AFP, на які посилається видання Шпіґель. Ініціатива трактується як намір ускладнити в'їзд для чоловіків призовного віку - йдеться про українців від 23 до 60 років.
Наразі українські біженці в ЄС користуються захистом відповідно до директиви ЄС, тому їхні заяви не розглядаються індивідуально. Ця норма діє до 4 березня 2027 року.
Прохання виключити чоловіків мобілізаційного віку з-під дії директиви про тимчасовий захист надійшло, зокрема, від самої України, заявив єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер. Один із підходів полягає в тому, щоб виключити чоловіків від 23 до 60 років - тих, що мають призовний вік. "І це також те, чого від нас хочуть отримати українці", - уточнив Бруннер.
Всі потенційні обмеження розглядаються виключно в контексті майбутніх хвиль біженців і жодним чином не зачеплять тих, хто вже легально перебуває в Європі. За даними Євростату, це понад 1,15 млн українських чоловіків-біженців у ЄС.
На засіданні Ради ЄС у Люксембурзі країни погодили потребу продовжити тимчасовий захист для українців після березня 2027 року. Серед ключових питань - чи відмовлятимуть у захисті чоловікам віком від 23 до 60 років. Така пропозиція вже лунала з боку низки членів ЄС, зокрема Німеччини і Польщі, де українців найбільше.
Відповідно до внутрішнього документа Ради ЄС, потенційні обмеження стосуватимуться виключно нових заявників. Головними критеріями для відмови у наданні притулку можуть стати призовний вік чоловіків або нелегальний виїзд з України. Єврокомісар Бруннер зазначив, що позиція ЄС збігається із запитом офіційного Києва, а остаточна пропозиція буде надана найближчими тижнями.
Станом на кінець листопада 2025 року загалом 4,33 мільйона українців мали статус тимчасового захисту в країнах Євросоюзу. Найбільшу кількість прийняли Німеччина (1 241 000 осіб), Польща (968 750) та Чехія (392 670). Це свідчить про нерівномірний розподіл навантаження між країнами-членами.
Єврокомісія підготує пропозицію щодо захисту біженців з України після березня 2027 року. Потім Рада ЄС прийме рішення на основі цієї пропозиції, підтвердила речниця Єврокомісії Елетра ді Масса. У Єврокомісії наголосили, що допомога Україні є непохитною і "будь-яка нова пропозиція буде на підтримку України та українців".
Тема статусу українських чоловіків за кордоном загострилась іще на початку червня. Чоловіків мобілізаційного віку не можуть депортувати з країн ЄС лише через їхній вік, а громадянство також не є підставою для депортації. Рішення щодо соціальної допомоги українцям за кордоном ухвалюється кожною країною самостійно, проте навіть скорочення виплат навряд чи призведе до масового повернення чоловіків, як зазначив депутат Єгор Чернєв у коментарях для видання Інформатор.
Після березня 2027 року правила перебування в ЄС можуть суттєво змінитися. Загальноєвропейську директиву про прихисток, імовірно, більше не продовжуватимуть у незміненому вигляді - тож кожна країна може запровадити власні правила щодо статусів і дозволів на перебування. Брюссель обговорює питання про статус українських біженців після 2027 - відповідну пропозицію має бути подано до країн-членів найближчими тижнями.