День працівника природно-заповідної справи та Танабата,у цей день народився Рінґо Старр - свята, церковні та народні традиції, народні прикмети на п’ятницю, 7 липня
Православні християни відзначають у п’ятницю, 7 липня 2023 року, Різдво Івана Предтечі, Хрестителя Господнього. Наші пращури вважали, що якщо у цю ніч зоряно - буде багато грибів. Вважається, що аромат польових квітів посилився - до дощу. Іменини сьогодні святкують Іван, Яків, Микита, Антоній. Читайте про всі церковні та народні свята, прикмети погоди та іменини, які припадають на сьогодні, 188 день року.
Кожен рік 7 липня усі православні України святкують Різдво Пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Івана. Цього дня віряни згадують та шанують пам’ять Івана Хрестителя – одного з найбільш шанованих святих, попередника Ісуса Христа (від цього його називають Предтечею) та його хрестителя.
Народився Пророк Іван у родині священика Захарії та його дружини Єлизавети, яку вважають родичкою матері Ісуса, приблизно за півроку до народження Христа (6-2 роки до Різдва Христова за визначенням істориків). Народження Івана та його подальше життя можна назвати божою милістю. Батьки його були на той момент вже старими, а часи, в які він народився, були страшними: Івану вдалося вижити під час масового вбивства новонароджених в Віфлеємі за наказом Ірода Великого.
І все це недарма, тому що саме Івану було вготовано передбачити пришестя Сина Божого, саме він повинен був впізнати його серед інших людей та розповісти всім про його появу, а потім хрестити Ісуса Христа в водах Йордану. Як і більшість святих, Іван Хреститель (ім’я в народі) пішов з життя у муках. Батько того самого Ірода Антип наказав відтяти голову пророка приблизно через 30 років від Різдва Христового.
Свято Івана Купала відзначають 7 липня. За старим, Юліанським календарем його святкували 24 червня. Варто сказати, що цю дату відзначають у багатьох країнах світу, проте свято носить інші назви. Наприклад, 7 липня шведи святкують як «Середину літа», у Франції («Святий Жан») та Болгарії («Яновден») це свято найбільше співпадає з нашим, українським. День полум’я та вогняний день відзначається албанцями та словенцями відповідно. Та навіть попри різні назви багато обрядів та звичаїв у різних народів співпадають.
Свято має давню історію та є поєднанням язичницьких обрядів зі святом Івана Хрестителя, який був Предтечею Ісуса Христа. Попри сучасне християнське підґрунтя, свято зберегло багато архаїчних обрядів, а саме: пісні про Івана Купайла, обряди з вогнем та водою тощо.
Перший та обов’язковий обряд – купання у річці чи озері. Люди масово заходили у водойми, оскільки вважалось, що в цей день вся нечисть виходила із води, даючи змогу безпечно скупатися. Окрім того, на Івана Купала вода отримувала магічну силу. Люди вірили, що пірнувши у воду цього дня, вони отримають зцілення від своїх хвороб.
Як і будь-яке свято з релігійним підтекстом Івана Купала має двох героїв, які воюють на боці зла і добра. Злою героїнею на 7 липня є відьма Марена, а бог Купало є уособленням добрих сил. Наші пращури вірили, що зимою на землю приходить богиня холоду та розбрату Марена. Вона є джерелом морозів, голоду та багатьох хвороб. Часто нечемних дітей лякали зимовим божеством Марою (скорочено від Марена). В деяких регіонах України її називали русалкою, яка забирала до себе людей утоплеників, існувала думка, що через неї також топилися свійські тварини.
Купайло є позитивним міфічним героєм, який заступається за молодят та благословляє їх на продовження свого роду. У римській міфології аналогом Купайла є Купідон.
7 липня іменини відзначають Іван, Яків, Микита, Антоній
7 липня Україна святкує День працівника природно-заповідної справи. Цей день засновано указом глави держави у 2009 р. Дата визначена невипадково, адже цього дня також святкується свято Івана Купала, яке асоціюється із загадками, дивами та силами природи.
Всесвітній день шашлику відзначають в різних куточках землі щороку другої п’ятниці липня, це «смачне» свято про літо та про літнє дозвілля. Професійні кухарі вважають шашлик національної стравою представників тюркських народностей, оскільки й сам термін «шашлик» має кримськотатарське походження та означає м’ясо, смажене на рожні. На думку деяких істориків цей термін має скіфське походження. І ця думка теж має право на життя, оскільки на мові скіфів «Ша» перекладається як плоть чи м’ясо, а «Лиг» – різати, різаний. Тобто «шалиг» – це порізане м’ясо.
В Туреччині та Болгарії шашлик має назву «шиш-кебаб», іранці називають його «шиликом» чи «кебабом». Слово «кебаб» походить з перської мови і перекладається як «спалювати, обвуглювати». Народи Закавказзя вважають шашлик своєю національною стравою, хоча називають його по-різному. Так, азербайджанці називають шашлик вже знайомим для нас словом «кебаб». В грузинській кухні – це «мцваді», вірмени полюбляють вживати смажене на рожні м’ясо, яке називають «хоровац».
Танабата — японське традиційне свято, що відзначається щороку 7 липня. Сюжет давньої китайської легенди послугував основою цього романтичного свята. Герої легенди — дві зорі, які на небосхилі знаходяться одна проти однієї і розділені Чумацьким Шляхом. Це Волопас або, як його називають інакше, Пастух (зоря Альтаїр в сузір'ї Орла) і Ткаля (зоря Вега в сузір'ї Ліри), яку японською мовою називають Танабата. Принцеса Ткаля, дочка небесного царя-митця, яка разом з батьком пряла небесну парчу — хмари. Одного разу вона відволіклася від роботи і побачила неподалік прекрасного юнака — Волопаса, який пас корів. Обоє з першого погляду полюбили один одного і покинули роботу, чим розгнівали батька дівчини. Він звелів розлучити закоханих і наказав стояти їм все життя по обидві сторони Чумацького Шляху. Зустрічатися вони могли тільки раз на рік — 7 липня, тобто в день, коли зорі максимально зближуються.
В день свята перед дверима будинків і воротами садів підвішують бамбукові гілки, до яких прикріплюють довгі тонкі паперові смужки, на яких написано різні побажання. Вважалося, що це допоможе стати майстерним каліграфом або поетом, оскільки Танабата ще й покровителька мистецтв. Їй же робиться підношення у вигляді вирізаних з паперу кімоно.
Пастухові підносять п'ять різнокольорових ниток — зелену, червону, білу, пурпурову і чорну. У нього просять хорошого врожаю, оскільки Волопас протегує хліборобам. Потім бамбукові гілки з прикріпленими до них подарунками кидають в найближчі річки, щоб бажання збулося. Святові Танабата присвячені численні легенди, поеми, п'єси театру Но, оповідання та вірші, які дійшли до нас через століття.
Під час свята Танабата багато уваги приділяється дітям. Свято широко відзначається в дитячих садах і школах, де діти готують до нього свої підношення — зразки каліграфії, пісні, танці, вистави. Свято має й другу назву — Хосі. Романтична легенда про зірок породила народне свято з феєрверком, парадами, барвистим оформленням вулиць. Більшість провінцій святкує Танабату 7 липня, і тільки в місті Сендай цей фестиваль проводять на місяць пізніше. На вулиці міста цього дня виходять не менш двох мільйонів чоловік.
Вважається, що будь-яке бажання, загадане при зорях під час свята Танабата, здійсниться. Але якщо вечір свята виявиться дощовим, здійснення мрій доведеться чекати до року. За три дні фестивалю в небо запускаються феєрверки. Головні вулиці міста прикрашаються ліхтарями і барвистими вивісками, будинки прикрашають смугами паперу з добрими побажаннями, оригамі, талісманами.
Вам також може бути цікаво знати:
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.