Як Україна знаходить «брудні» гроші за кордоном через міжнародну фінансову розвідку, пояснили у Держфінмоніторингу
Фінансові злочини майже завжди мають міжнародний характер: гроші проходять через кілька країн, юрисдикцій, інколи — через офшори
Під час повномасштабної агресії Росії боротьба з транснаціональними фінансовими злочинами стала дуже важливою для захисту безпеки та економіки України. Фінансування війни, ухилення від міжнародних санкцій, легалізація корупційних грошей та використання криптовалют для злочинів вимагають не лише внутрішнього контролю, а й співпраці з міжнародною системою боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму. У цьому контексті міжнародна діяльність Державної служби фінансового моніторингу України є ключовою для захисту національних інтересів. Про це пише Судово-юридична газета.
Міжнародна діяльність Державної служби фінансового моніторингу України полягає у співпраці з тими міжнародними інституціями, які формують глобальні стандарти фінансової безпеки. Фінансові злочини сьогодні майже завжди мають міжнародний характер: гроші проходять через кілька країн, юрисдикцій, інколи — через офшори.
Робота виключно в межах національної юрисдикції дає змогу бачити лише фрагментарну картину, оскільки в переважній більшості ці злочини мають транснаціональний характер і пов’язані з агресією РФ, обходом санкцій, ухиленням від сплати податків, легалізацією доходів, у тому числі отриманих від корупційних правопорушень, а також із використанням віртуальних та ціннопаперових активів. Тому міжнародна діяльність — це не «участь у заходах», а системна робота на трьох рівнях:
- Перший — участь у глобальних майданчиках, таких як FATF, MONEYVAL і Егмонтська група, де формуються правила і підходи.
- Другий — двостороння робота: десятки зустрічей із партнерами, де домовляються про обмін інформацією, синхронізацію підходів і спільні дії.
- Третій — практична частина: відкриття нових каналів отримання даних і розширення доступу до інформації, необхідної для фінансових розслідувань.
Чому Україні важливо бути присутньою в FATF, MONEYVAL і Егмонтській групі
Ці організації — ключові «точки входу» у глобальну систему фінансової безпеки, і кожна із них виконує свою функцію. FATF — міжурядовий орган, який розробляє міжнародні стандарти у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. По суті, це «правила гри» для всіх країн. MONEYVAL — експертний комітет Ради Європи, який здійснює оцінку того, наскільки країни дотримуються стандартів FATF і наскільки ефективно вони працюють на практиці. Егмонтська група — мережа підрозділів фінансової розвідки, через яку відбувається обмін інформацією між країнами і яка функціонує на операційному рівні.
Для України - це означає дві ключові речі. По-перше, наша країна не просто адаптується до правил, а бере участь у їх формуванні. По-друге, має доступ до глобальної інформаційної мережі, яка підсилює ефективність розслідувань. При цьому Україна сьогодні не лише переймає досвід, а й активно ділиться власним.
Відбувається регулярний обмін цим досвідом у межах робочих груп і двосторонніх зустрічей. У Державній службі фінансового моніторингу України наголошують, що постійний самоаналіз, перегляд власних рішень і готовність змінювати процеси дозволяють забезпечувати високий рівень роботи. В умовах війни це має ще більшу вагу, зокрема в частині протидії фінансуванню агресії і обходу санкцій.
Як відбувається обмін інформацією про підозрілі операції
Міжнародний обмін фінансовою інформацією працює за простим принципом: кожна країна бачить лише свою частину фінансового ланцюга. Через міжнародну співпрацю вдається зібрати цілісну картину руху коштів: кошти можуть вийти з України, пройти через кілька юрисдикцій і опинитися в іншій частині світу. Без доступу до даних партнерів цей ланцюг розривається. Через закриті канали зв’язку Егмонтської групи та двосторонні домовленості Україна отримує інформацію про фінансові операції, рух коштів за кордоном, компанії та рахунки в інших юрисдикціях, зв’язки між людьми, бізнесом і транзакціями.
Залежно від країни може надаватися й інша інформація. Ці дані інтегруються в аналітичні системи та алгоритми, що дозволяє швидше виявляти ризики і формувати матеріали, які передаються правоохоронним органам. Водночас, важливо розуміти: ці матеріали не є доказовою базою. Це аналітичні, розвідувальні дані, які можуть сприяти виконанню завдань розвідувальними та правоохоронними органами. Надалі вони допомагають збирати вже доказову базу.
Одним із ключових елементів міжнародної співпраці є укладення меморандумів з іноземними партнерами — вони є не просто формальністю, а реальним робочим інструментом обміну інформацією. У багатьох випадках без таких угод доступ до інформації може бути суттєво обмежений. Без вибудовування взаємодії якісна співпраця просто неможлива.
Домовленості з юрисдикціями, які традиційно використовуються у складних фінансових схемах, відкривають доступ до інформації, яка раніше була фактично закритою. Завдяки такій формі співпраці Держфінмоніторинг має можливість бачити повні ланцюги руху коштів, а не окремі фрагменти. Чим ширша міжнародна взаємодія — тим менше «білих плям» залишається у фінансових розслідуваннях.
Яких результатів вдалось досягти завдяки міжнародній співпраці
У Державній службі фінансового моніторингу кажуть: результати можна виміряти впливом, а не процесом. Попри серйозний супротив, призупинення членства Росії в FATF залишається чинним — Україна послідовно відстоює цю позицію. Важливо зазначити, що Європейський Союз включив Росію до переліку юрисдикцій високого ризику, а це прямий інструмент фінансового тиску.
Крім того, значно розширено мережу співпраці: підписано нові меморандуми, зокрема зі Швейцарією — це перший в історії двосторонній документ про прямий обмін фінансовою розвідінформацією, якого не було 25 років. У 2025 році Держфінмоніторинг направив сотні запитів та спонтанних повідомлень до підрозділів фінансової розвідки у понад 60 країн. Завдяки цьому вдається виявляти і блокувати кошти, пов’язані з протиправною діяльністю, на значні суми. У багатьох випадках йдеться про бюджетні кошти, які спочатку привласнюються, а потім легалізуються через складні транскордонні схеми. Також відкрито доступ до нових джерел інформації, зокрема платних баз даних, що безпосередньо впливає на якість матеріалів, які передаються правоохоронним органам.
Таким чином, міжнародна робота Держфінмоніторингу — це, по суті, спосіб скласти цілісну картину руху коштів між країнами. Чим активнішою стає співпраця з іншими державами, тим менше «білих плям» залишається у фінансових розслідуваннях.
Держфінмоніторинг запровадив нові правила контролю
Раніше ми писали, що 20 березня 2026 року Держфінмоніторинг опублікував лист із роз’ясненнями, який містить практичні рекомендації щодо заповнення звітності і правильного відображення учасників підозрілих схем. Наказ Мінфіну № 322 та березневі рекомендації Держфінмоніторингу закріплюють перехід системи фінансового моніторингу в Україні до моделі Big Data, заснованої на обробці великих даних.
Ключові зміни у звітуванні
Раніше, суб’єкти моніторингу часто на власний розсуд визначали обсяг даних, які вносилися до повідомлень типу N-FM, тобто спеціалізованих форм обліку та подання інформації про фінансові операції, що підлягають первинному фінансовому моніторингу в Україні, що використовуються для звітування до про підозрілі операції.
Рекомендації щодо форми повідомлення стосуються не тільки банків, оскільки окрім банків, до суб’єктів первинного фінансового моніторингу в Україні належать і страховики, кредитні спілки, ломбарди, оператори поштового зв’язку, професійні учасники ринків капіталу та товарних бірж, постачальники послуг віртуальних активів, а також спеціально визначені особи, такі як нотаріуси, адвокати, аудитори та бухгалтери.
Відтепер у разі виявлення пов’язаних осіб — зі спільними контрагентами, адресами, періодами реєстрації, засновниками чи навіть ІР-адресами — суб’єкти первинного фінансового моніторингу повинні подавати одне зведене повідомлення. У ньому зазначаються всі задіяні клієнти, а також формується єдиний обґрунтований висновок щодо діяльності всієї групи.
Кого Держфінмоніторинг вважатиме групою?
СПФМ зобов’язані подавати одне зведене повідомлення, якщо у клієнтів виявлено наступні спільні маркери:
- використання однакових IP-адрес для входу в клієнт-банк або подання звітності.
- спільні засновники, кінцеві бенефіціарні власники (КБВ) або довірені особи.
- реєстрація за однією адресою масової реєстрації або фактичне знаходження в одному офісі.
- наявність спільних основних постачальників або покупців, що формують замкнене фінансове коло.
- реєстрація суб’єктів в один короткий період або синхронний початок активних транзакцій.
Заповнення звіту
Регулятор чітко визначив підхід до хронології: початком підозрілої діяльності вважається перша операція будь-кого з учасників групи, а завершенням — остання. Це дозволяє бачити всю схему в межах одного звіту. У полі щодо учасників запроваджено жорстке правило: всі особи, які є клієнтами СПФМ, повинні позначатися виключно як «клієнти». Інші варіанти участі більше не застосовуються.
Однією з важливих змін стало виключення контрагентів із формалізованих полів звіту. Навіть якщо вони відіграють ключову роль у схемі, їх більше не потрібно зазначати як окремих учасників. Натомість інформація про них переноситься до обґрунтованого висновку з детальним описом підозр.
Нові правила також передбачають обов’язкове додавання банківських виписок до повідомлень, а також уніфікацію кодів учасників фінансових операцій. Це дозволяє державним органам отримувати більш структуровану та повну інформацію для аналізу фінансових потоків.
Перенесення інформації про контрагентів до текстової частини висновку та обов’язкове додавання виписок за рахунками всіх фігурантів звіту робить систему фінансового моніторингу більш прозорою для держави, але водночас значно підвищує планку відповідальності для суб’єктів фінмоніторингу. Для клієнтів банків та інших суб’єктів моніторингу нові правила також мають практичні наслідки: транзакції тепер аналізуються у межах ширших груп, а банківські виписки передаються регулятору автоматично як додатки до підозр.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
