Увага на групи та схеми: Держфінмоніторинг запровадив нові правила контролю
Відтепер у разі виявлення пов’язаних осіб — зі спільними контрагентами, адресами, періодами реєстрації, засновниками чи навіть ІР-адресами — суб’єкти первинного фінансового моніторингу повинні подавати одне зведене повідомлення
20 березня 2026 року Держфінмоніторинг опублікував лист із роз’ясненнями, який містить практичні рекомендації щодо заповнення звітності і правильного відображення учасників підозрілих схем. Наказ Мінфіну № 322 та березневі рекомендації Держфінмоніторингу закріплюють перехід системи фінансового моніторингу в Україні до моделі Big Data, заснованої на обробці великих даних.
Ключові зміни у звітуванні
Раніше, суб’єкти моніторингу часто на власний розсуд визначали обсяг даних, які вносилися до повідомлень типу N-FM, тобто спеціалізованих форм обліку та подання інформації про фінансові операції, що підлягають первинному фінансовому моніторингу в Україні, що використовуються для звітування до про підозрілі операції.
Рекомендації щодо форми повідомлення стосуються не тільки банків, оскільки окрім банків, до суб’єктів первинного фінансового моніторингу в Україні належать і страховики, кредитні спілки, ломбарди, оператори поштового зв’язку, професійні учасники ринків капіталу та товарних бірж, постачальники послуг віртуальних активів, а також спеціально визначені особи, такі як нотаріуси, адвокати, аудитори та бухгалтери.
Відтепер у разі виявлення пов’язаних осіб — зі спільними контрагентами, адресами, періодами реєстрації, засновниками чи навіть ІР-адресами — суб’єкти первинного фінансового моніторингу повинні подавати одне зведене повідомлення. У ньому зазначаються всі задіяні клієнти, а також формується єдиний обґрунтований висновок щодо діяльності всієї групи.
Кого Держфінмоніторинг вважатиме групою?
СПФМ зобов’язані подавати одне зведене повідомлення, якщо у клієнтів виявлено наступні спільні маркери:
- використання однакових IP-адрес для входу в клієнт-банк або подання звітності.
- спільні засновники, кінцеві бенефіціарні власники (КБВ) або довірені особи.
- реєстрація за однією адресою масової реєстрації або фактичне знаходження в одному офісі.
- наявність спільних основних постачальників або покупців, що формують замкнене фінансове коло.
- реєстрація суб’єктів в один короткий період або синхронний початок активних транзакцій.
Заповнення звіту
Регулятор чітко визначив підхід до хронології: початком підозрілої діяльності вважається перша операція будь-кого з учасників групи, а завершенням — остання. Це дозволяє бачити всю схему в межах одного звіту. У полі щодо учасників запроваджено жорстке правило: всі особи, які є клієнтами СПФМ, повинні позначатися виключно як «клієнти». Інші варіанти участі більше не застосовуються.
Однією з важливих змін стало виключення контрагентів із формалізованих полів звіту. Навіть якщо вони відіграють ключову роль у схемі, їх більше не потрібно зазначати як окремих учасників. Натомість інформація про них переноситься до обґрунтованого висновку з детальним описом підозр.
Нові правила також передбачають обов’язкове додавання банківських виписок до повідомлень, а також уніфікацію кодів учасників фінансових операцій. Це дозволяє державним органам отримувати більш структуровану та повну інформацію для аналізу фінансових потоків.
Перенесення інформації про контрагентів до текстової частини висновку та обов’язкове додавання виписок за рахунками всіх фігурантів звіту робить систему фінансового моніторингу більш прозорою для держави, але водночас значно підвищує планку відповідальності для суб’єктів фінмоніторингу. Для клієнтів банків та інших суб’єктів моніторингу нові правила також мають практичні наслідки: транзакції тепер аналізуються у межах ширших груп, а банківські виписки передаються регулятору автоматично як додатки до підозр.
Нагадаємо, 2 лютого 2026 набрав чинності Порядок інформаційної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України, затверджений наказом Мінфіну № 322. Новий механізм інформаційної взаємодії змінює підхід до формування повідомлень про підозрілу діяльність банківських клієнтів.
Оновлення правил фінмоніторингу стало відповіддю на тривалу проблему різної практики відображення інформації у банківських звітах, що ускладнювало аналіз підозрілих фінансових ланцюжків. Тепер регулятор запровадив єдиний цифровий стандарт, де кожна транзакція та кожен учасник фінансової операції повинні мати чітко визначене місце у структурі XML-файлу – електронного звіту.
Як повідомляв Інформатор, у жовтні 2025 року Держфінмоніторинг передав правоохоронним органам 16 узагальнених матеріалів щодо 726 ФОП з ознаками штучного поділу бізнесу. Серед ризиків – легалізація доходів, ухилення від сплати податків та використання підроблених документів. Лише за три місяці загальна сума встановлених підозрілих фінансових операцій у межах цих схем складає близько 10 млрд грн.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
