Як приватизувати об’єкти державної та комунальної власності фізичній особі, пояснив адвокат
Адвокат наголосив, що покупцями об’єктів приватизації (вони ж – інвестори) можуть бути фізичні та юридичні особи незалежно від статусу резидента
В Україні більшість населення розуміють суть приватизаційних процесів. Навіть мають реальний шанс взяти участь в них. Не дивлячись на те, що публічні приватизаційні процедури прописані досить детально і ніби-то зрозуміло, коли мова йтиме про конкретні об’єкти, які фізична особа підбирає для купівлі чи оренди, все ж таки, варто проконсультуватись з юристом. Про це Інформатору розповідав адвокат, голова комітету Національної асоціації адвокатів із питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков.
Адвокат радить моніторити аукціони на Prozorro.Продажі й мати під рукою кошти для гарантійного та реєстраційного внесків. Важливо, що покупцями об’єктів приватизації (вони ж – інвестори) можуть бути фізичні та юридичні особи незалежно від статусу резидента. Головна заборона на участь поширюється на осіб пов’язаних з державою-агресоркою, а також підсанкційних осіб. Отже, дещо пасивний спосіб участі у приватизації – очікування відповідних лотів на сайті Prozorro.Продажі та участь в аукціонах щодо них. Там можуть пропонуватись об’єкти як для оренди, так і для купівлі.
Викуп покращеного майна
Другий спосіб приватизації передбачав (чому тут минулий час адвокат пояснив нижче) обхід торгів і можливість приватизації орендованого комунального майна через викуп орендарем, який невід’ємно поліпшив таке майно. Схема відома, законна, але питання чи справедлива. За дослідженням Transparency International Ukraine, саме такий механізм розпродажу комунального майна за останні 6 років міг призвести до втрат понад 500 мільйона гривень для тих громад, де таке практикувалось (дослідження цікаве тим, що зазначені громади, де взагалі таких схем не було). Така приватизація поза аукціонами відбувається в разі здійснення орендарем невіддільних поліпшень майна у розмірі не менш як 25% від ринкової вартості майна; відбувається без аукціону і продається за ціною, на яку впливає безпосередньо сам орендар (може занизити вартість майна і викупити об’єкт за неринковою ціною). Звісно, в такі процеси неможливі без певної зацікавленості органів місцевого самоврядування.
Найбільша кількість покращених орендованих об’єктів була продана за такою схемою у 2019-2021 роках - це також дані дослідження згаданого вище. Подальшому завадили не тільки повномасштабна війна, але і зміни у правовому регулюванні - в серпні 2022 року Фонд Державного майна видав наказ № 910, яким затвердив «Порядок надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невіддільних поліпшень орендованого державного майна».
"Деякі органи місцевого самоврядування також використовують цей порядок для регулювання орендних відносин", - зауважив Шабельніков.
Цей порядок дещо ускладнив (наскільки вони можуть бути ускладненими – залежить від органів місцевого самоврядування) процедуру отримання згоди орендодавця на здійснення невіддільних поліпшень майна. Така згода є обов’язковою умовою для подальшого викупу покращеного майна.
"Отже, чому згадуючи про такий спосіб приватизації, я вжив минулий час? Бо найближчим часом така можливість може взагалі перестати існувати. Днями парламент прийняв за основу (тобто буде ще голосування в парламенті та в разі остаточного прийняття, президент має підписати закон) законопроєкт № 12230, який скасує таку схему і лишить один шлях для приватизації – аукціон. В проєкті пропонується переважне право орендаря на придбання такого майна за найвищою ціною запропонованою на аукціоні. Якщо орендар не зможе чи не забажає придбавати, то йому відшкодують вартість поліпшень. Для доброчесних орендарів (мають дозвіл на здійснення поліпшень та вже їх розпочали) передбачається річний перехідний період для завершення викупу орендованого майна", - розповів Шабельніков.
Ініціація приватизації
Ще один спосіб участі у приватизації – для тих, хто любить проактивну позицію. Фонд державного майна має окрему сторінку в інтернеті з детальною інформацією щодо того, як ініціювати приватизацію. Додатково на цій же сторінці вже є інформація щодо тих об’єктів, які вже заплановано приватизувати. Адвокат нагадав, що ініціатором може бути й фізична особа, причому ініціювати, як приватизацію об’єкта малої приватизації, так і великої (вартість вище 250 мільйонів гривень).
ФДМУ пояснює, як подавати заяву про включення об'єкта державної власності до переліку, що підлягають приватизації, щоб надалі мати шанс (обов’язку брати участь у ньому немає) купити його на аукціоні. Загалом можна виділити три кроки:
- Заява (звантажити, роздрукувати, заповнити, підписати);
- Підготовка копій документів із засвідченням усіх сторінок (підпис, прізвище та ініціали, відмітка «Згідно з оригіналом» та дата). Для громадянина України - копія паспорта;
- Відправлення заяви та копії засвідчених документів до регіонального відділення ФДМУ за місцем знаходження об’єкта приватизації.
Заяви відрізняються для об’єктів малої та великої приватизації. Якщо особа не має усієї інформації про об’єкт, то ФДМУ може безплатно надати інформацію (відомостей або витягу) з Єдиного реєстру об’єктів державної власності або запропонувати пошук інформації по суб'єктах господарювання. Адвокат згадав ще причини відмови включення об'єкта до приватизаційного переліку: об’єкт перебуває в процесі ліквідації; є законодавчі обмеження; орган управління надав вмотивовану відмову; уряд не погодив включення об'єкта у перелік (велика приватизація).
"Не дивлячись на те, що публічні приватизаційні процедури прописані досить детально і ніби-то зрозуміло, коли мова йтиме про конкретні об’єкти, які фізична особа підбирає для купівлі чи оренди, все ж таки, варто проконсультуватись з юристом. Площа об'єкта, його стан і місце розташування – це можна людині зрозуміти з опису на Prozorro чи особистого візиту на об’єкт. Але проєкти договорів оренди чи купівлі-продажу об'єкта, випадки, коли переможець аукціону може відмовитись від об'єкта – це важливі юридичні умови, які можуть перекреслити усі фізичні переваги об'єкта", - акцентував адвокат.
Підсумки приватизації у 2024 році
Комітет з питань економічного розвитку у рамках парламентського контролю постійно здійснює моніторинг за надходженням коштів до державного бюджету України від приватизації державного майна. За словами заступника голови комітету Олексія Мовчана, минулий рік став знаковим для приватизації в Україні. Завдяки онлайн-аукціонам у системі Prozorro.Продажі бюджети різних рівнів поповнилися майже на 10,5 млрд грн. Велика приватизація принесла близько 6,5 млрд грн, мала приватизація - понад 4 млрд грн. Загалом було проведено майже тисячу успішних аукціонів, а вартість активів на торгах зростала в середньому у 1,5 раза.
До процесу активно долучалася місцева влада – дві третини аукціонів організували органи місцевого самоврядування. Вони продавали фасадні будівлі, нефункціонуючі кінотеатри, склади, виробничі майстерні та інші об'єкти. Невикористовувані активи знайшли нових власників, що принесло доходи громадам і вдихнуло нове життя в ці об’єкти. Додатково, державний та місцеві бюджети можуть отримати ще понад 2,3 млрд грн, адже більше ніж 140 аукціонів наразі перебувають на етапі укладання угод. Результати 2024 року перевершили всі очікування - доходи від приватизації перевищили планові показники у 2,5 раза.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
