Проти Сергія Кузнєцова, якого підозрюють у причетності до підриву газопроводів, подали позов через зростання тарифів на газ. Водночас німецьке слідство змінило кваліфікацію справи та залишило його під вартою
У Німеччині проти українського військовослужбовця Сергія Кузнєцова з'явився новий, доволі нетиповий позов - його пов'язують із підвищенням тарифів на газ. Паралельно німецькі правоохоронці переглянули правову кваліфікацію справи щодо підривів газопроводів "Північний потік". Про це повідомив адвокат підозрюваного Микола Катеринчук у коментарі виданню "Бабель".
Раніше прокуратура Німеччини інкримінувала Кузнєцову одразу три статті: диверсію проти конституційного ладу, організацію вибуху та пошкодження інфраструктурних об’єктів (зокрема мостів, дамб і залізничних колій).
Наразі обвинувачення звузили до двох пунктів - "вчинення вибуху" та "руйнування споруд". Водночас додано ще одну статтю - 316b Кримінального кодексу ФРН, яка стосується втручання в роботу підприємств, що забезпечують населення критичними ресурсами. Йдеться про те, що обидва газопроводи внаслідок інциденту втратили функціональність і більше не могли транспортувати газ із Росії до Німеччини. При цьому, як наголошує захист, остаточна кваліфікація ще може змінюватися.
"Крім того, з'явився екзотичний позов від одного пенсіонера, який скаржиться на Сергія. Позивач каже, що через дії Кузнєцова тарифи на газ зросли на €112 на місяць. Він вимагає від Сергія сплатити €3 тисячі", - каже Катеринчук.
Адвокат не відкидає, що ініціатива такого позову може мати політичне підґрунтя і бути пов’язаною з проросійськими силами у Німеччині. Зокрема, може йтися про партію "Альтернатива для Німеччини" (AfD).

Окрім цього, за словами захисту, німецькі слідчі відібрали у Кузнєцова зразки ДНК, попри чинну судову заборону. Адвокати стверджують, що це було зроблено без його згоди та з порушенням процедури. Вони також звернулися із запитом щодо результатів експертизи, однак відповіді поки не отримали.
Водночас Федеральний суд Німеччини відмовився змінити запобіжний захід для Кузнєцова, тож він і надалі перебуватиме під вартою. Судді не задовольнили скаргу захисту на ордер про арешт, вказавши на ризик можливого переховування.
Щодо самої справи, наприкінці вересня 2022 року Данія та Швеція зафіксували аварії на газопроводі "Північний потік-1" у Балтійському морі. Інформація про витоки з'явилася невдовзі після інциденту на "Північному потоці-2", а згодом виявили ще одне пошкодження. Обидві магістралі використовувалися для постачання російського газу до Європи.
Європейські уряди, включно з Німеччиною, дійшли висновку, що інциденти мають ознаки умисного втручання. Росія, своєю чергою, звинувачувала у підриві Велику Британію, однак Лондон ці заяви відкинув. За інформацією The Wall Street Journal, до планування операції могли бути причетні окремі українські військові та представники бізнесу. За цією версією, вибухівку встановлювали з цивільного судна, орієнтуючись на відкриті навігаційні дані.
Німецькі ЗМІ повідомляли, що слідство ідентифікувало групу з семи осіб, які могли брати участь у диверсії. Серед них - водолази, фахівець із вибухівки, капітан судна та координатор.
Загалом Німеччина оголосила у розшук шістьох підозрюваних. Один із них - Володимир Журавльов, якого, за даними слідства, перебуває в Польщі. У жовтні 2025 року польський суд відмовив у його екстрадиції, пославшись на нестачу доказів і юридичні нюанси.
Сергія Кузнєцова затримали в Італії в серпні 2025 року на підставі європейського ордера. Уже в жовтні апеляційний суд Болоньї погодив його передачу німецькій стороні. Спроби оскаржити це рішення не дали результату - Верховний суд залишив його чинним. За даними LIGA.net, раніше Кузнєцов служив у Силах спеціальних операцій України. Ще один можливий учасник справи - український військовий, який проходив навчання в Німеччині. За інформацією медіа, він загинув під час бойових дій в Україні.