Підрив Північних потоків: суд у Німеччині залишив під вартою українця Кузнєцова
Ключовою підставою для утримання під вартою назвали ризик втечі
Федеральний суд Німеччини відмовився змінювати запобіжний захід українцю Сергію Кузнєцову, якого підозрюють у причетності до підриву газопроводів "Північний потік". Таким чином, чоловік і надалі залишатиметься під вартою.
Як йдеться у рішенні суду, Кузнєцов оскаржував ордер на арешт, однак судді визнали доводи захисту недостатніми. Ключовою підставою для утримання під вартою назвали ризик втечі.
У суді також окремо зазначили, що статус військовослужбовця не надає автоматичного імунітету від кримінального переслідування. Зокрема, функціональний імунітет держслужбовців не поширюється на випадки насильницьких дій, якщо вони могли бути здійснені в інтересах або під контролем іноземної розвідувальної служби.
Ще одним аргументом на користь юрисдикції Німеччини суд назвав той факт, що пошкоджені газопроводи завершувалися на німецькій території, а, отже, справа підпадає під національну компетенцію.
Як відомо, німецька прокуратура підозрює Сергія Кузнєцова в участі у встановленні вибухівки на трубопроводах у Балтійському морі. Йому інкримінують змову з метою вибуху, антиконституційний саботаж та руйнування критично важливих об’єктів. Сам Кузнєцов усі звинувачення заперечує.
Справа "Північних потоків"
Наприкінці вересня 2022 року Данія та Швеція зафіксували аварії на газопроводі Північний потік-1 у Балтійському морі. Повідомлення про витоки з’явилися лише через кілька годин після інциденту на Північний потік-2, а згодом стало відомо ще про один, четвертий, пошкоджений сегмент. Обидві магістралі використовувалися для транспортування російського газу до Європи.
Влада Німеччини та країн ЄС дійшла до висновку, що пошкодження мають ознаки навмисного втручання. Москва, зі свого боку, звинуватила у вибухах Велику Британію, однак у Лондоні ці заяви категорично відкинули.
Газета The Wall Street Journal з посиланням на власні джерела повідомляла, що планування операції з підриву трубопроводів нібито здійснювали кілька впливових українських військових і представників бізнесу. За цією версією, вибухівку встановлювали з цивільної яхти, використовуючи відкриті навігаційні дані морського дна.
Німецькі медіа писали, що слідство встановило коло з семи осіб, які могли бути причетні до диверсії. Серед них — четверо водолазів (у тому числі жінка), спеціаліст з вибухових речовин, капітан судна та координатор операції.
Німеччина оголосила у розшук шістьох підозрюваних. Серед них — Володимир Журавльов, який, за даними слідства, перебуває на території Польщі. У жовтні 2025 року польський суд відмовив Німеччині в його екстрадиції та відпустив його з-під варти, мотивуючи це недостатністю доказів та юридичними нюансами.
Також серед підозрюваних Сергій Кузнєцов. Українця затримали в Італії у серпні 2025 року на підставі європейського ордера. У жовтні апеляційний суд Болоньї ухвалив рішення про його екстрадицію німецькій стороні. Захист намагався оскаржити екстрадицію, однак Верховний суд залишив це рішення у силі. За даними LIGA.net, Кузнєцов раніше служив у Командуванні Сил спеціальних операцій України.
Ще один фігурант справи — український військовослужбовець, який проходив підготовку в Німеччині. За інформацією ЗМІ, він загинув під час бойових дій в Україні.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
