Вступ до НАТО в обмін на території: на Україну тиснуть щодо мирних переговорів та виборів президента, але є нюанси
У наслідок можливих домовленостей із Росією миру досягти не вдасться, буде максимум перемир’я, воно піде на користь ворогу, але суспільство та ветерани війни такі рішення влади не заперечуватимуть, кажуть експерти, опитані Інформатором
Американське видання Financial Times з посиланням на анонімних дипломатів написало, що Україна нібито може погодитися на завершення війни по лінії фронту в обмін на безпеку, що одразу ж спростував речник МЗС Георгій Тихий. У Верховній Раді теж таку інформацію називають фейком. Але нардеп Олександр Мережко каже, що переговори все ж можуть відбутися і “радикальний сегмент” сприйме їх як капітуляцію, особливо з територіальними поступками. Проте Україна може обміняти території на вступ до НАТО – про це неодноразово казали експерти. Інформатор розбирався, чи погодяться українці на умовний мир та безпеку в обмін на території.
Партнери тиснуть, а перемир’я потрібне – але тимчасове
Західні партнери дійсно тиснуть на нашу державу, щоб погодитися на певні умови Кремля. Але це буде не завершення війни, а “перемир’я” – і воно буде тимчасовим, вважає соціолог Андрій Єременко:
“Що в Україні, що в Росії є значна втомленість від війни – і це негативно впливає на процеси в армії та мобілізацію. Перемир’я використають для накопичення сил, а люди відпочинуть від воєнного стану. І за цей час Україна має провести вибори, адже нам треба прибрати з місць депутатів, які пов’язані з РФ, а Зеленському підтвердити “мандат від народу”. За опитуваннями він все ще перемагає, але ситуація змінюється”, – зауважує експерт та підтверджує доводи Інформатора про необхідність проведення виборів в Україні.
Водночас Bloomberg писав, що пауза може поставити під загрозу міжнародну підтримку України. Це ще більше ускладнить завдання захисту від відродженої Росії.
Про переговори у коментарі FT заявив і нардеп зі “Слуги народу” Олександр Мережко. Втім, каже він, будь-який формат і результат не задовольнить “радикальний сегмент” українців, який назве його “капітуляцією” перед Росією.
У відповідь йому заступник командира 3 ОШБр Максим Жорін каже, що прийняття будь-яких умов Росії – це капітуляція.
“Взяли моду коментувати теми, в яких [геть нічого] не розуміють. І так, якщо цей депутат мав на увазі переговори на умовах рф - то праві таки назвуть їх капітуляцією, адже це вона і є”, – зауважив боєць.
А от боєць “Айдару” Микола Греков припускає, що, можливо, президент Зеленський дарма заборонив вести переговори з Росією:
“Ми втратили багато населених пунктів і людей. Можливо, президенту варто дозволити говорити з РФ? Це складне питання”.
Українці проти поступок землями, але за вступ у НАТО – у чому парадокс
Гендиректор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто каже, що станом на травень 2024-го, згідно з соціологічними опитуваннями, українці не погоджуються віддати Росії території. Але є й інші думки:
“Є варіант, що ми не визнаємо окуповані території російськими, але погоджуємося на перемир’я, якщо контрольована Україною частина вступить у НАТО. Тих, хто підтримує, призупинення війни на лінії розмежування, небагато. Більшість, але невелика, за те, щоб Крим перейшов від протекторат ООН, не належав ані Україні, ані Росії. Тобто все залежить від безпеки та статусу територій, але визнавати наші території Росією українці не погоджуються”, – підкреслив Паніотто у коментарі Інформатору.
Про те, що Київ можуть взяти у НАТО в разі територіальних поступок, казав і ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен в 2023 році, а керівник апарату генсека Стіан Єнссен того ж року заявив, що Київ може отримати членство в Альянсі в обмін на відмову від частини своїх територій. Ось що про це каже політтехнолог Олег Постернак:
“Те, про що не прийнято особливо говорити раніше в якості способу завершення війни, тепер почало формалізовуватись. Зрозуміло, юридично Україна від територій не відмовиться, тому розрахунок може йти про "закриття очей", адже на папері залишиться невизнання окупації, а фактично це прийдеться зробити”, – зауважив, своєю чергою, експерт.
У липні, за опитуванням КМІС, вже третина українців вважала, що держава може розглянути можливість відмови від деяких своїх територій для досягнення миру. Найбільше тих, хто виступають за територіальні поступки, проживають на сході та півдні України. Тобто в регіонах, де ведуться активні бойові дії. Водночас частка тих, хто виступає проти територіальних поступок, все одно найбільше, але вона поступово зменшується.
Водночас слуга народу Бужанський каже, що говорити про подальші сценарії можна буде лише тоді, коли Україна зламає наступальний потенціал Росії:
“Поки цього не відбулось, будь-які пропозиції – це пропозиції капітуляції. Поки РФ може наступати, прогнозувати наші подальші дії безглуздо. Технічно у нас все є (для зламу російського потенціалу – ред.), але немає рішучості партнерів”, – підсумував нардеп у коментарі Інформатору.
Інформатор теж опитував своїх читачів щодо мирних переговорів. Ось які результати ми отримали.
Як ви ставитесь до ідеї переговорів з РФ?
Гострої реакції від ветеранів війни у разі її припинення не буде
Президент Володимир Зеленський давно каже – жодних поступок територіями не буде, і поки риторику не змінював. Але його політика на початку каденції була іншою – він погоджувався на розведення військ на Донбасі, а росіяни тоді назвали це “перемогою “лндр” над Україною.”
Після цього по всій Україні почалися акції протестів, де вимагали скасувати рішення. Але Зеленський наполягав на своєму. Він навіть їздив у Золоте і особисто переконував бійців залишати позиції (звідти, до речі, і пішла фраза-мем “я ж не лох”).
Розведення все ж тоді відбулося, а гострої реакції від суспільства – не було. Те ж саме може повторися і сьогодні, вважає законний мер нині окупованого міста Олександрівськ Луганської області Микола Греков, який ще у 2014 році приєднався до добровольчого батальйону “Айдар”. Він вважає, що з боку військової спільноти, зокрема ветеранів, у разі припинення війни на лінії розмежування гострої реакції не буде.
“Уряд урізав бюджет Міністерства у справах ветеранів на 57,3%. Ми ж бачимо, що спільнота ветеранів на це ніяк не відреагувала”, – каже Греков у коментарі Інформатору.
Нині ж про те, що новопризначений глава МЗС Андрій Сибіга став буцімто більш поступливим і заговорив із партнерами про завершення війни по лінії фронту, розповіли FT “неназвані дипломати”. Речник МЗС Георгій Тихий, який був присутній на всіх переговорах за участі Сибіги, називає такі чутки вигадками. Їх у спілкуванні з нами спростовує і народний депутат від “Слуги народу” Максим Бужанський:
“Я не знаю, навіщо Financial Times вигадало таку новину. Можливо, це спроба тиску на нашу країну, а можливу – недостовірно передана інформація через треті руки”, – коментує Бужанський.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
