Виборча акредитація: про що не спитають журналісти Зеленського

30 обраних – на прес-конференції президента України Володимира Зеленського. Решта - поза - поруч із будівлею, в якій відбувається спілкування глави держави з тридцятьма представниками обраних ЗМІ.

Інформатор поспілкувався з деякими з тих, хто не потрапив до списку «привілейованих» та «впливових», на думку Офісу президента, видань.

Біля будівлі коворкінгу Creative State of Arsenal упереміш поділені Офісом президента медіа. Одні ставлять запитання іншим.

Представниця каналу Белсат Марина Ступак каже, що ситуація, коли прессекретар глави держави на власний розсуд відбирає журналістів, виглядає лякаюче.

«Вчора наш продюсер просив прессекретаря Володимира Зеленського нас акредитувати, але той сказав, що авторитетних видань багато. Мовляв, нічого не обіцяємо. Ну, як бачите, нас сьогодні туди не пустили, хоч питань накопичилося багато. І, чесно кажучи, ситуація дуже лякає, бо мені особисто не зрозумілі критерії, за якими відбирали 30 авторитетних ЗМІ. І чому саме 30? чому не 40? Чи не 50? Чи не 25? І ця ситуація лякає, саме тому, що якщо глянути на ситуацію в Білорусії. Режим Лукашенка він заарештовує журналістів масово, незаконно. І ця вибірковість вказує на те, що таке може статися навіть і в Україні. Це неприпустимо те, що відбувається з акредитацією на такі події», – каже Марина Ступак.

Головний редактор видання «Заборона» Катерина Сергацкова дивується не лише з приводу того, як відбирали видання для пресконференції, а й не розуміє, чому Офіс президент ігнорує запити від їхнього видання.

«Питання, чому він вирішив так її проводити, що на ній присутні лише вибрані журналісти. Мабуть, він боїться незручних питань. Тільки так це можна пояснити. Найголовніше питання, чому Офіс Президента ігнорує незалежних журналістів, чому ми не можемо податись на акредитацію, чому ми не отримуємо відповіді на наші запити на інформацію. Я називаю це гібридною цензурою», - каже Катерина Сергацкова.

Звісно, ніхто не проводить паралелі між Україною та країнами, де є жорстка диктатура. Однак вибірковість ЗМІ для такої пресконференції викликає питання щодо демократичності.

Ділиться враженнями заступник голови Білоруської асоціації журналістів Борис Горецький.

«У нас вся цензура починалася з того, що газета виходила з порожніми білими смужками, коли влада знімала з публікації у газетах деякі матеріали у 1990-х роках. Згодом газети масово закривалися владою. І все це призвело до того, що зараз уже 30 журналістів перебувають у в'язницях. У Білорусії незалежних журналістів взагалі ніколи не пускають на пресконференції Лукашенка. Лукашенко робить пресконференції – це 8-9 годин для тих журналістів, яких він особисто запросив і тільки вони можуть бути там присутніми. Я прийшов подивитись, як це в Україні. І я підтримую моїх колег – українських журналістів – свобода слова – це дуже важливо. Ми у Білорусі бачимо, наскільки це важливо. Ми не можемо ставити запитання Лукашенку. А зараз ми взагалі нічого не можемо, бо наразі 30 білоруських журналістів перебувають у в'язницях», - каже Борис Горецький.

Судячи з опитування журналістів біля стін коворкінгу Creative State of Arsenal, питань до Володимира Олександровича справді накопичилося чимало. Але основне все ж таки стосувався того, за якими критеріями офіційні представники Президента, який у новорічних привітаннях говорить про єдність українського народу, поділяють журналістів на «підходящих» і не дуже.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливі новини. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте в нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.