Текст, який читав хлопець, — це частина ідеології так званого руху Живих людей. Втім невідомо, чим закінчилася ситуація
У мережі швидко розлетілося відео з Одеси, де хлопець у рожевих окулярах читає біля вокзалу свою «декларацію», а потім запитує у працівника ТЦК: «Визнаєте, що я людина?». На це питання військовий упевнено відповідає: «Ні».
З відео незрозуміло, чи завершився діалог традиційно затриманням, втім там є підпис, де вказано, що він "просто пішов". Текст, який читав хлопець, — це частина ідеології руху «живих людей». Так його учасники називають «волевиявленням живої людини», документом, що начебто виводить їх «поза системою» та поза українським законодавством.
Цей рух не є ані сектою, ані офіційною організацією. Він з’явився у Росії, а його засновником вважають підприємця із Сургуту Антона Булгакова. В Україні «живі люди» існують ще з довоєнних часів, але під час повномасштабної війни російські спецслужби почали активно використовувати їхню діяльність як інструмент тиску на державні інституції.
Головна небезпека руху полягає не в запереченні держави, а в методах його прихильників. У разі конфлікту з будь-яким держорганом вони завалюють установи сотнями й тисячами формальних запитів, скарг та клопотань. За законом на них потрібно відповідати — зміст таких запитів майже не має значення. Це здатно паралізувати роботу будь-якої установи.
Про загрозу ще торік попереджав омбудсман Дмитро Лубінець. Він наводив приклад, коли одна людина за два дні подала 891 запит, а згодом їхня кількість зросла до 1497. При цьому прихильників руху цікавили питання розташування блокпостів, енергетичних об’єктів та бомбосховищ — що особливо тривожно в умовах війни.
Інформатор раніше детально описував діяльність «живих людей». З 2017 року вони активно працюють у країнах пострадянського простору, відмовляються від громадянства й документів, але одночасно атакують державу великою кількістю звернень. Після 2022 року українські спецслужби почали фіксувати різке зростання їхньої активності та однакових за змістом запитів до держорганів. Прихильники руху переконані, що після публікації свого «волевиявлення» вони можуть не виконувати закони та користуватися копією цього документа як посвідченням особи.