Верховний Суд визнав незаконним блокування рахунків клієнта ПриватБанку через фінмоніторинг
Суд встановив, що банк не довів підозр щодо клієнта і незаконно розірвав договір та закрив рахунки.
Верховний Суд 23 липня залишив у силі рішення на користь клієнта, якому Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" заблокував рахунки та розірвав договір через нібито високий ризик фінансового моніторингу. У справі № 757/5609/24 суд визнав, що банк діяв без належних доказів, задовольнивши позов клієнта та підтвердивши рішення апеляційної інстанції. 29 січня 2024 року позивач отримав від банку повідомлення, датоване 24 січня, про те, що 23 січня 2024 року банк ухвалив рішення про відмову від підтримання ділових відносин і закриття рахунку. Причиною банк назвав встановлення неприйнятно високого рівня ризику, ненадання необхідних для перевірки документів та подання нібито недостовірної інформації з метою введення банку в оману.
Позивач - клієнт АТ КБ "ПриватБанк", який мав у банку рахунки та платіжні картки. За матеріалами справи, розглянутої Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (Сердюк В. В., Осіян О. М., Сакара Н. Ю.), у справі № 757/5609/24 йдеться про рішення суду, опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 29 січня 2024 року позивач отримав від банку повідомлення, датоване 24 січня, про те, що 23 січня 2024 року банк ухвалив рішення про відмову від підтримання ділових відносин і закриття рахунку.
Причиною банк назвав встановлення неприйнятно високого рівня ризику, ненадання необхідних для перевірки документів, неможливість ідентифікації та верифікації клієнта, а також подання нібито недостовірної інформації з метою введення банку в оману.
За словами позивача, 5 січня 2024 року йому в застосунку Privat24 надійшло повідомлення про необхідність актуалізації даних щодо доходу та надання документів про походження коштів. Уже 6 січня він надіслав у чат Privat24 податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2023 рік, витяг з реєстру платників єдиного податку та квитанції, які раніше прийняла Державна податкова служба України. Того ж дня банк повідомив клієнта, що документи успішно пройшли перевірку. Проте вже 23 січня 2024 року рахунки виявилися заблокованими, а доступ до Privat24 - закритим.
Суди встановили відсутність доказів підозрілої діяльності клієнта
Печерський районний суд міста Києва рішенням від 28 травня 2024 року відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що клієнт не надав доказів неправомірності дій банку. Проте Київський апеляційний суд постановою від 19 червня 2025 року скасував це рішення і задовольнив позов повністю, визнавши недійсним односторонній правочин банку про розірвання ділових відносин.
Апеляційний суд встановив, що банк не надав достатнього обґрунтування, які саме фінансові операції клієнта є підозрілими, у чому полягає підозра і на яких доказах вона ґрунтується. Крім того, у матеріалах справи не знайшлося доказів того, що банк документував процес застосування ризик-орієнтованого підходу щодо клієнта.
Банк, в інтересах якого діяв Яндульський Денис Володимирович, оскаржив постанову апеляційного суду в касаційному порядку, наполягаючи, що перевірка встановила фінансові операції клієнта такими, які можуть нести реальну або потенційну небезпеку легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або розповсюдження зброї масового знищення.
Верховний Суд у мотивувальній частині зазначив ключову обставину справи:
"Матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем підозрілої діяльності та які б, у свою чергу, давали банку можливість зробити обґрунтовані підозри про здійснення ним операцій ВК/ФТ, інших злочинів", - зазначила колегія суддів Верховного Суду.
Суд наголосив, що банк, констатувавши у своєму рішенні від 23 січня 2024 року сумнівність мети і суті фінансових операцій та невідомість джерел коштів, при цьому не скористався правом запитати у клієнта пояснення щодо походження грошових коштів чи цілей платіжних операцій. У матеріалах справи також немає відомостей про те, що клієнт відмовлявся від комунікації з банком щодо цих питань.
Колегія суддів погодилася з висновком апеляційного суду:
"Відповідач не надав суду достатнього обґрунтування та належних доказів у частині, які саме фінансові операції позивача є підозрілими, в чому полягає така підозра та на яких доказах вона ґрунтується", - йдеться у постанові Верховного Суду.
Верховний Суд також зауважив, що ухвалене рішення не забороняє банку надалі, у межах закону та договору, проводити щодо клієнта відповідні перевірки та застосовувати заходи, передбачені законодавством про запобігання легалізації доходів.
Які документи мав надати банк для доведення своєї позиції
Відповідно до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Національним банком України, банк зобов'язаний застосовувати ризик-орієнтований підхід і документувати весь процес його застосування. Для встановлення клієнту неприйнятно високого ризику банк мав надати суду:
- критерії ризиків, визначені у внутрішніх документах банку;
- висновок із чітким зазначенням підстав відмови в підтриманні ділових відносин;
- докази здійснення заходів належної перевірки клієнта;
- обґрунтування прийнятих рішень під час застосування ризик-орієнтованого підходу;
- докази запиту в клієнта додаткових пояснень щодо походження коштів.
Жодного з цих документів банк судам не надав, що і стало підставою для визнання його рішення незаконним.
Рішення суду
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановив:
- Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", в інтересах якого діє Яндульський Денис Володимирович, залишити без задоволення.
- Постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2025 року залишити без змін.
- Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Банки продовжують блокувати рахунки через фінмоніторинг
Раніше Інформатор повідомляв, що ПриватБанк заблокував рахунки клієнта через великі суми пожертв з Америки, вважаючи це ознакою високого ризику. Суд і в цій справі розглядав питання, чи достатньо банку лише формальних підстав для відмови в обслуговуванні без належних доказів.
Також ми писали, що клієнтка надала банку документи щодо походження коштів, проте це не завадило ПриватБанку заблокувати її рахунки. Такі справи демонструють, що клієнти банків дедалі частіше звертаються до суду, аби довести незаконність блокування коштів через фінмоніторинг.
Слідкуйте за нами у Telegram
